Киргизький сом

Історична довідка

Гроші Киргизстану мають таку ж тисячолітню історію, як і сама ця центральноазіатська країна.

Перші монети тут почали карбувати в VII-VIII століттях, коли колишні кочові племена на цих територіях остаточно перейшли до осілого способу життя, почавши облаштовувати міста і великі поселення. «Піонерами» в карбуванні грошей стали правителі Тюргешського каганату.

Монети карбувалися з бронзових сплавів і дуже нагадували китайські: вони були круглі, з квадратним отвором посередині. Така форма перших киргизьких грошей свідчить про тісні торговельно-економічні зв'язки тюркомовних племен і каганатів з Китаєм ще до переходу до осілого способу життя.

Бурхливий розвиток товарно-грошових відносин у стародавньому Киргизстані досяг свого піку в епоху правління Караханідів. На території їхнього каганату поступово увійшли в обіг не тільки мідні монети, які називалися бенек, а й золоті динари, срібні дирхеми - кумуші.

Цікаво, що деякі назви золотих і срібних монет досі живуть у жіночих і чоловічих тюркських іменах: Дінара, Кумуш, Тинара, Алтинай, Алтинбек, хоча саме як назви монет або купюр давно не використовуються.

Розвиток власної грошової системи в киргизьких каганатах тривав до XIII століття - аж до того моменту, коли ці землі зазнали навали монголів і поневолення Золотою Ордою. Після підкорення монгольським ханам торгівля і карбування грошей повністю припинилися, а грошові розрахунки стали проводитися в ординських монетах - дангах.

До XVIII століття з ужитку зникли навіть колишні назви киргизьких монет. Замість них залишилися монгольські, частина з яких використовується в киргизькій мові досі:

• кокон тийин — монета в двадцять копійок. Слово «тийин» зараз означає дрібну розмінну монету;
• «сом» — слово, яке в XVIII-XIX століттях у всіх тюркських мовах означало «рубль» за аналогією з російським імперським рублем. Воно досі в киргизькій мові використовується для позначення грошової одиниці країни.

У 1936 році Киргизстан став союзною республікою СРСР і до 1991 року його валютою був радянський рубль. Майже відразу після оголошення про розпад Союзу Киргизія однією з перших вийшла з його складу: це сталося 31 серпня 1991 року. Тимчасовою валютою на території незалежної республіки став російський рубль.

Через два роки, 10 травня 1993 року, країна ввела власну національну валюту - киргизький сом. На обмін рубля було виділено всього чотири дні: вже до вечора 14 травня сом став єдиним платіжним засобом у Киргизстані.

Такий короткий термін і швидкий обмін дозволили республіці в подальшому вести дійсно незалежну економічну політику і запобігти сильній девальвації нової валюти.

Перші купюри були випущені всього в трьох номіналах - 1, 5 і 20 сом, а розмінні монети - в 1, 10 і 50 тийинах. Купюри мали один дизайн: на них зобразили легенду національного киргизького фольклору - Манаса. Різним був тільки колір банкнот.

Далі банкнотний ряд поступово розширювався: додавання нових купюр відбулося в 1994, 1997, 2000, 2009 роках. З кожною новою серією поліпшувалися захисні властивості киргизького сома. Зараз це досить стабільна валюта, надійно захищена від підробок.

Цікавий факт: всі купюри киргизького сома виготовлені з бавовни. Спеціальну бавовняну тканину для киргизьких грошей виробляють у Великій Британії та США, друк банкнот виконується у Франції та на Мальті. Монети карбують у Казахстані на республіканському Монетному дворі.

Зовнішній вигляд киргизького сома

Зараз у Киргизстані перебувають в обігу купюри двох останніх серій випуску: 1997-2005 і 2009-2016 років, а також новітні банкноти, що вийшли в 2023-му. Монети карбуються з 2009 року тільки в сомах: тиїни через свою низьку купівельну спроможність в обігу практично відсутні або випускаються в комерційних наборах.

Банкноти 2023 року випуску

• 20 сом - купюра розміром 120х58 мм, основний колір - червоний. На аверсі - зображення національного киргизького інструменту - комуза, а також портрет поета і музиканта Тоголока Молдо. На реверсі - гори Киргизстану, пам'ятка архітектури Таш Рабат;
• 50 сом - помаранчева банкнота розміром 126х61 мм. На лицьовій стороні - правителька Курманжан Датка; на звороті - мечеть і мавзолей Караханідів в Узгені;
• 100 сом - асигнація розміром 132х63 мм синього кольору. На лицьовій стороні зображений народний акин Токтогул Сатилганов, на звороті - Таш-Кумирська ГЕС;
• 200 сом - банкнота жовтого кольору розміром 138х66 мм. На аверсі - портрет драматурга Аликула Осмонова, на реверсі - пейзаж із зображенням озера Іссик-Куль на тлі гір;
• 500 сом - купюра розміром 144х68 мм, основний колір - фіолетовий. На лицьовій стороні поет і читець «Манаса» Саякбай Каралаєв, на зворотному боці - мавзолей Манаса;
• 1000 сом - асигнація розміром 150х71 мм, основний колір - сірий. На лицьовій стороні зображений письменник Юсуф Баласагуні, на звороті - мечеть Тахти Сулайман на тлі гори Сулайман-Тоо;
• 5000 сом - банкнота розміром 156х73 мм, основний колір - зелений. На аверсі - портрет киргизького радянського актора Суйменкула Чокморова, на реверсі - Киргизький хребет і кінотеатр у Бішкеку «Ала-Тоо».

Монети

Дрібні розмінні монети - тийини - з обігу виведені, зрідка зустрічаються монети номіналом в 10 і 50 т. В основному при різних роздрібних розрахунках застосовуються монети в сомах: 1, 3, 5 і 10 сомів.

Всі вони виготовлені зі сталі, плакованої нікелем. На аверсах зображено герб Киргизії та рік випуску, на реверсах - номінал і пастуша шкіряна фляжка для кумису - коокор.

Киргизький сом у світі

Національна валюта Киргизстану знаходиться в обігу тільки на території цієї республіки, до числа вільно конвертованих і резервних не відноситься.

Обмінний курс сома визначається Національним банком Киргизстану залежно від ринкових курсів основних світових валют.