ФК «Карпати»

Історично «Карпати» досягли значних успіхів, зокрема перемоги в Кубку СРСР 1969 року, що зробило їх першим і єдиним клубом з нижчої ліги, який здобув цей трофей. У 1990-х і 2000-х роках команда була серед лідерів українського футболу, демонструючи стабільні виступи в Прем'єр-лізі України. Однак у 2020 році клуб було розформовано через фінансові проблеми та борги, що стали наслідком тривалих управлінських криз. Це рішення стало шоком для фанатів, але воно відкрило шлях до перезавантаження клубу.

Нові «Карпати» були створені у 2020 році як проєкт, що об’єднав зусилля місцевих ентузіастів та нових інвесторів. Сьогодні клуб проходить етап відновлення, повертаючись до вищих щаблів українського футболу після кількох сезонів у нижчих лігах. У центрі уваги — розвиток молодих гравців, модернізація інфраструктури та повернення довіри вболівальників.

З 2024 року команда повертається до Прем'єр-ліги України.

Історія створення та відновлення

Клуб було створено 18 січня 1963 року на основі команди «Сільмаш». У міжвоєнний період та після Другої світової війни в місті діяло багато футбольних колективів, які представляли різні соціальні та професійні групи містян. Одним із таких клубів був «Сільмаш» — команда, яка об’єднувала працівників заводу сільськогосподарського машинобудування. «Сільмаш» активно брав участь у регіональних турнірах і заклав основи організованого футболу у Львові.

У сезоні 1962 року «Сільмаш» виграв чемпіонат і Кубок Львівської області, здобувши право грати у класі «Б». Проте перед початком сезону 1963 року Федерація футболу СРСР провела реорганізацію, створивши другу групу класу «А», і для Львова передбачили місце у цій лізі. Це стало ключовим моментом для створення нового клубу.

Офіційною датою створення ФК «Карпати» вважається 18 січня 1963 року. Клуб увійшов до спортивного товариства «Авангард», а його патроном став Львівський телевізійний завод «Електрон». Новостворена команда взяла зелено-білі кольори форми, успадковані від «Сільмаша», і підсилилася гравцями львівського СКА та футболістами з інших регіонів.

Свій перший офіційний матч «Карпати» провели 21 квітня 1963 року проти гомельського «Локомотива», здобувши перемогу 1:0 завдяки голу Анатолія Крощенка. Перед цим, 14 квітня, команда дебютувала у товариській грі проти «Зеніта» (Іжевськ), перемігши 1:0. Перший сезон у класі «Б» «Карпати» завершили на 7-му місці серед 18 команд.

Після сезону 1965 року та перехідних ігор кілька досвідчених гравців покинули команду. У чемпіонаті 1966 року склад зазнав значного оновлення, з'явилися молоді футболісти, як-от Ростислав Поточняк і Володимир Данилюк, які згодом прославляться перемогою у Кубку СРСР 1969 року та виходом до вищої ліги. Перехід до нових умов виявився нелегким — у 1966 і 1967 роках «Карпати» фінішували на 14 та 7 позиціях відповідно. Головний тренер Євген Лемешко послідовно проводив курс на омолодження складу. Хоча на початку сезону 1967 перемоги давалися важко, у другій половині чемпіонату команда вже демонструвала лідерські якості.

12 серпня 1968 року «Карпати» здобули найбільшу перемогу в лізі, перегравши «Німан» (Гродно) з рахунком 0:8. Протягом 1968 року команда забила 80 голів у 40 матчах, здобувши престижний приз за найкращу різницю забитих і пропущених м'ячів (+46). У фінальній групі за вихід до вищої ліги «Карпати» зустрічалися з «Уралмашем» (Свердловськ), «Іртишом» (Омськ) та «Суднобудівником» (Миколаїв). Однак вирішальний матч проти «Уралмашу» завершився нічиєю 1:1, і лише перемога могла вивести «зелено-білих» до вищого дивізіону.

У Кубку СРСР «Карпати» вдома перемогли одеський СКА, єреванський «Арарат», одеський «Чорноморець», а у чвертьфіналі зіграли з воронезьким «Трудом». На цей раз грали на виїзді проти команди, яка несподівано вибила московський «Спартак». Важка перемога 1:0 вивела «Карпати» до півфіналу, де вони зустрілися з миколаївським «Суднобудівником». 50 тисяч уболівальників чекали своєрідного реваншу, адже минулого року миколаївці завдали «Карпатам» єдиної поразки у фінальній групі в Сочі, що позбавило львів'ян виходу до вищої ліги. Цього разу «Карпати» перемогли з рахунком 2:0.

Одним із найвидатніших досягнень в історії клубу став виграш Кубка СРСР у 1969 році. У фіналі «Карпати» здолали «СКА» з Ростова-на-Дону з рахунком 2:1. Цей тріумф зробив «Карпати» першим і єдиним клубом у радянській історії, який здобув Кубок, не граючи у вищій лізі. Це досягнення стало вагомим поштовхом для подальшого розвитку команди та привернуло увагу вболівальників з усієї України.

У 1970 році «Карпати» дебютували у вищій лізі СРСР, де показали достойний рівень гри. В наступні десятиліття команда регулярно змагалася у верхніх дивізіонах радянського футболу, ставши символом львівського спорту.

У середині сезону 1978 року команду залишив багаторічний тренер Ернест Юст, який працював у клубі з його заснування у 1963 році. У 1979 році нападник Степан Юрчишин встановив рекорд, забивши 42 голи за сезон, що допомогло «Карпатам» здобути перше місце в чемпіонаті. Однак травма Юрчишина, внутрішні конфлікти у команді та зміна тренера призвели до невдач у сезоні 1980 року.

У 1981 році «Карпати» втратили лідерів Андрія Баля та Ярослава Думанського, а також завершив кар’єру легендарний Лев Броварський. Сезон команда закінчила лише на 10-му місці, а чутки про об’єднання зі СКА (Львів) стали реальністю у 1982 році. СКА «Карпати», створений на базі двох львівських клубів, не здобув популярності серед уболівальників. Традиційні зелено-білі кольори заборонили, а відвідуваність матчів різко впала. У 1989 році команда виступила провально, зайнявши останнє місце у першій лізі.

Того ж року було відроджено цивільний клуб «Карпати», який почав виступи у другій лізі. Їхні ігри швидко повернули глядачів на трибуни, символізуючи відновлення футбольних традицій Львова.

Відродження «Карпат» у 1989 році

Ідея відновлення легендарного футбольного клубу «Карпати» виникла ще у 1980-х роках. Наприкінці 1988 року акція «Я, мама, тато — за команду Карпати» зібрала 70 тисяч підписів по всій УРСР. Після цього львівська делегація провела переговори в Києві та москві. 5 січня 1989 року підписали свідоцтво про відновлення «Карпат».

Команда почала виступи у другій лізі, залучивши до складу багатьох вихованців клубу, зокрема Степана Юрчишина, Сергія Квасникова, Василя Леськіва та інших. З перших ігор «зелено-білі» показали високий рівень гри, здобувши бронзу у 1989 і 1990 роках, а у 1991 — золото в останньому чемпіонаті СРСР. Відновлення «Карпат» стало справжнім тріумфом для Львова, символом єдності міста та його футбольної історії.

Після здобуття незалежності Україною у 1991 році «Карпати» продовжували виступати у найвищому дивізіоні — Вищій лізі України. У 1998 році клуб досяг фіналу Кубка України, проте поступився київському «Динамо».

Під керівництвом головного тренера Мирона Маркевича, який очолив команду у 1992-му і працював до 1999 року, клуб досягнув найкращих результатів у своїй історії. У сезоні 1997-98 «Карпати» посіли третє місце в чемпіонаті, а також двічі стали фіналістами Кубка України у сезонах 1992/93 і 1998/99.

У першостях 1992/93 та 1993/94 команда посіла високі 6-те та 5-те місця відповідно. Проте, після зміни президента клубу у 1994 році, Мирон Маркевич залишив свій пост через розбіжності з новим керівництвом. Повернувшись в 1997 році, він знову підняв команду до п'ятого місця, а в сезоні 1997-98 привів «Карпати» до третього місця в чемпіонаті України, що стало найбільшим досягненням клубу. У фіналі Кубка України 1998/99 вони знову зустрілися з київським «Динамо», але поступилися з рахунком 0:3.

Весна 2004 року стала найгіршою для «Карпат» — за весь сезон команда здобула лише дві перемоги та набрала 6 очок, встановивши антирекорд клубу. В результаті, команда посіла передостаннє місце в чемпіонаті та вилетіла до першої ліги, де провела два сезони.

У сезоні 2005/06 «Карпати» досягли визначного успіху в Кубку України, дійшовши до півфіналу, здолавши на своєму шляху три команди вищої ліги. Всі переможні голи в домашніх матчах проти «Чорноморця», «Шахтаря» та «Ворскли» забив бразильський нападник Вільям Роша Батіста. Завдяки цьому успіху, а також зайнятому 2-му місцю у першій лізі, «Карпати» повернулися до вищої ліги.

У сезоні 2006/07 «Карпати» показали хороший результат, посівши 8-ме місце, з Батістою як найкращим бомбардиром, який забив 10 голів. Однак, наступні сезони виявилися складними, зі значними кадровими втратами та нестабільністю в грі. У 2008 році у вищій лізі вперше виступали дві львівські команди — «Карпати» та ФК «Львів». У фіналі сезону 2008/09 «Карпати» перемогли ФК «Львів» з рахунком 2:1, що призвело до вильоту суперників у першу лігу. Той сезон «Карпати» завершили на 9-му місці.

Перед сезоном 2008/09 головним тренером «Карпат» призначили молодого білоруського фахівця Олега Кононова. Молодіжний склад «Карпат» прекрасно розпочав сезон, здобувши 11 перемог поспіль і вигравши першість України серед молодіжних команд. Це стало рекордом, перервавши гегемонію «Динамо» та «Шахтаря». Основна команда також досягла значних успіхів, перемігши вдома «Металіст», «Дніпро» та «Динамо», і ще за два тури до кінця чемпіонату забезпечила собі 5-те місце, завоювавши право на участь в Лізі Європи.

Період турбулентності

У 2011 році ФК «Карпати» втратили кількох ключових гравців і зіткнулися з фінансовими труднощами. Сезон розпочався невдало, що призвело до звільнення тренера Олега Кононова. У наступні роки клуб переживав тренерські ротації та нестабільні результати, однак досягав успіхів у Кубку України та залучав молодих гравців.

У 2013 році клуб святкував 50-річчя. Хоча результати були непослідовними, «Карпати» підтримували футбольні академії та залишалися фінансово стабільними. У подальші сезони команду очолювали різні тренери, серед яких були Ігор Йовічевич, Серхіо Наварро та Жозе Морайш.

У 2019 році через фінансові проблеми «Карпати» не дограли сезон і були виключені з УПЛ. У 2020 році клуб відновив участь у другій лізі, зберігаючи прагнення залишатися професійним і відродити свою спадщину.

ФК «Карпати»: відродження

Новий футбольний клуб «Карпати» був заснований 14 жовтня 2020 року, щоб продовжити традиції (розформованої раніше) команди «Карпати». Спочатку клуб брав участь у чемпіонаті України серед аматорів у сезоні 2020/21, а влітку 2021 року перейшов до другої ліги України. У сезонах 2022/23 і 2023/24 команда виступала в групі «А» та чемпіонській групі першої ліги, а з сезону 2024/25 почне грати в українській Прем'єр-лізі.

З 18 липня 2024 року «Карпати» офіційно стали правонаступником старих «Карпат» за рішенням Спортивного арбітражного суду у Лозанні, який підтвердив, що ФК «Карпати» є спортивним правонаступником ТзОВ «КПФ Карпати».

14 жовтня 2020 року було створено новий клуб «Карпати» під керівництвом Степана Юрчишина та Андрія Тлумака. Команда розпочала з чемпіонату України серед аматорів, а у сезоні 2021/22 дебютувала в Другій лізі з амбітними планами повернутися до УПЛ до 2023/24 року. Бюджет клубу на 2021–2024 роки становить 578 млн грн, а в Бартатові почалося будівництво спортивно-тренувального центру.

Домашні матчі клуб проводить на стадіоні «Україна». Титульним спонсором став бренд «Львівське», а партнерами – «Галка» і «Трускавецька». У складі виступають досвідчені гравці, серед яких Андрій Ткачук і Денис Кожанов.

Сезон 2022/23 команда розпочала вдало, проте втратила шанси на вихід до УПЛ у другій половині чемпіонату. Клуб зосереджений на розвитку молодіжної академії та підтримці місцевих талантів, залишаючись важливим символом для Львова й українського футболу.

Наразі власником клубу є львівський бізнесмен Володимир Матківський.

Інфраструктура клубу

Футбольний клуб «Карпати» Львів має велику і розвинену інфраструктуру, що є важливим елементом для успішної роботи клубу на всіх рівнях. 

Футбольний клуб «Карпати» включає стадіони «Україна», «Прогрес» і тренувальну базу в Брюховичах. Головна команда грала на «Арені Львів» до 2017 року, але повернулася на «Україну» через фінансові труднощі.

Клуб активно підтримує молодих футболістів, розвиваючи власну академію та співпрацюючи з місцевими футбольними школами. Молодіжні команди виступають на стадіоні ЛДАУ в Дублянах, а тренери стежать за їхнім прогресом, надаючи можливість тренуватися з основним складом.

Клуб також підтримує фанатську культуру через музей та магазин «Фанат».

Найвідоміші матчі ФК «Карпати»

Протягом десятиліть клуб боровся за високе місце в українському футболі, а також демонстрував достойні виступи в єврокубках і міжнародних турнірах. Розглянемо найвідоміші матчі «Карпат», що залишили яскравий слід в історії клубу.

Фінал Кубка СРСР 1969 року

• Дата: 1969 рік
  Суперник: СКА (Ростов)
  Результат: 2:1 на користь «Карпат»
  Значення: перемога в цьому матчі зробила «Карпати» єдиною командою в історії радянського футболу, яка виграла Кубок СРСР, граючи в першій лізі. Це стало історичною подією для українського футболу.

Матч проти «Галатасарая» в Кубку УЄФА 2010 року

• Дата: 2010 рік
  Результат: 1:1 (виїзна перемога за рахунок голу на чужому полі)
  Значення: завдяки цьому результату «Карпати» вийшли до групового етапу Ліги Європи. Особливо запам'ятався гол Батісти на виїзді в Стамбулі, який забезпечив історичний успіх.

  

Матч проти «Шахтаря» в Чемпіонаті України 1999 року

• Дата: 1999 рік
  Результат: 3:2 на користь «Карпат»
  Значення: перемога над одним із лідерів українського футболу в той час засвідчила високий рівень львівської команди.

Перемога над «Динамо» Київ (1997 рік)

• Дата: 1997 рік
  Результат: 2:1 на користь «Карпат»
  Значення: ця перемога над київським «Динамо» в рамках Кубка України стала однією з найбільш обговорюваних подій сезону.

Перемога над «Спартаком» (москва) 1981 року

• Дата: 1981 рік (Чемпіонат СРСР)
  Результат: 3:0
  Значення: «Спартак» був одним із найсильніших клубів СРСР, а розгромна перемога стала гордістю для львів’ян.

Матч проти «Дніпра» в Кубку України 1993 року

• Дата: 1993 рік
  Результат: 2:1 на користь «Динамо»
  Значення: хоча «Карпати» поступилися, але здобули право виступати у наступному сезоні у розіграші кубка кубків УЄФА.

Найвідоміші матчі ФК «Карпати» Львів стали частиною великої історії клубу. Виступи у єврокубках, захватні поєдинки з сильними українськими та міжнародними командами, а також успіхи на внутрішній арені підтверджують велич львівського клубу в історії футболу. Ці матчі надовго залишатимуться у пам'яті фанатів і завжди будуть важливим етапом у становленні футбольної величі «Карпат».

Відомі футболісти, що грали за ФК «Карпати»

Футболісти «Карпат», що провели понад 200 ігор чи забили 50 м'ячів у складі «Карпат». У дужках вказані роки виступів за клуб: 

• Анатолій Крощенко (1963–1968);
• Ігор Кульчицький (1963–1972);
• Володимир Данилюк (1966–1978);
• Ростислав Поточняк (1966–1977);
• Геннадій Лихачов (1967–1977);
• Лев Броварський (1968–1980);
• Едвард Козинкевич (1972–1974, 1976–1978);
• Юрій Дубровний (1975–1981);
• Юрій Суслопаров (1977–1980);
• Степан Юрчишин (1978–1981, 1989–1990);
• Володимир Шаран (1989–1991, 1998–2001);
• Олександр Чижевський (1989–1999, 2002–2003);
• Василь Кардаш (1990–1991, 1993–1994);
• Андрій Гусін (1992–1993);
• Андрій Покладок (1992–1997, 1999–2000);
• Олександр Євтушок (1993–1995, 1997–1999);
• Володимир Єзерський (1997–1999);
• Сергій Мізін (1997–2000, 2002–2004);
• Сергій Ковалець (1997–2000);
• Іван Гецко (1998–1999);
• Микола Іщенко (2000–2008);
• Сергій Ковальчук (2001–2004);
• Олексій Сучков (2002–2008);
• Александру Голбан (2004–2006);
• Богдан Шуст (2004–2006);
• Ігор Худоб'як (2005–2013, 2014–2017);
• Василь Кобін (2006–2009);
• Сергій Зеньов (2007–2014);
• Денис Кожанов (2007–2011, 2014–2016);
• Александер Гурулі (2008–2011);
• Ігор Ощипко (2008–2013); 
• Артем Федецький (2009–2012, 2017–2019);
• Мартин Богатинов (2011–2013);
• Олександр Гладкий (2012–2014, 2017);
• Ігор Пластун (2012–2016);
• Мар'ян Швед (2015, 2017–2020);
• Микола Матвієнко (2017).

А ще з 2005 року вболівальники проводять голосування за найкращого гравця року. Переможець отримує нагороду «Зірка Карпат»:

• 2005 рік — Олексій Сучков;
• 2006 рік — Ігор Худоб'як;
• 2007 рік — Леонід Ковель;
• 2008 рік — Василь Кобін;
• 2009 рік — Ігор Худоб'як;
• 2010 рік — Олег Кононов (тренер);
• 2012 рік — Лукас Перес;
• 2013 рік — Володимир Костевич;
• 2014 рік — Олег Голодюк;
• 2015 рік — Володимир Костевич;
• 2016 рік — Ігор Худоб'як.

Тренери

Ось список відомих тренерів, які працювали з ФК «Карпати» Львів:

1. Ернест Юст (1968–1971, 1973–1977)
   Очолював команду у період її найбільших успіхів, зокрема під час здобуття Кубка СРСР у 1969 році.

2. Мирон Маркевич (1970–1972, 1992–1995, 1996–1998, 2001—2004, 2023-2024)
   Один із найуспішніших тренерів клубу, який вивів команду до єврокубків і зробив її конкурентною в чемпіонаті України.

3. Олег Кононов (2008–2011)
   Під його керівництвом «Карпати» досягли 5-го місця в УПЛ і виступали в Лізі Європи.

4. Ігор Йовічевич (2014–2016)
   Хорватський тренер, який здобув популярність серед уболівальників за розвиток молодих талантів.

5. Серхіо Наварро (2017)
   Іспанський тренер, запрошений для модернізації стилю гри клубу, хоча його перебування було нетривалим.

6. Жозе Морайш (2018–2019)
   Португальський тренер із досвідом роботи у штабі Жозе Моурінью, який намагався стабілізувати результати команди.

7. Андрій Тлумак (2020–2023)
   Колишній воротар клубу, який очолив оновлені «Карпати» після їхнього перезапуску у 2020 році.

8. Владислав Лупашко (2024 - дотепер)
   Він став найкращим тренером жовтня, набравшт 37,9% голосів респондентів. Під його орудою Карпати в жовтні набрали сім очок з дев’яти можливих.

Ці тренери залишили значний слід в історії клубу, сприяючи його розвитку на різних етапах.

Поточний склад

Ось список тренерського складу та сучасної команди.

Тренерський склад:

• Владислав Лупашко — головний тренер;
• Сергій Лавриненко — тренер;
• Богдан Шуст — тренер воротарів;
• Вадим Шутенко — тренер з фізичної підготовки;
• Ігор Єрмаков — тренер;
• Сергій Вертіль — тренер-аналітик;
• Богдан Хоркавий — керівник наукової групи;
• Володимир Кравчук — тренер-аналітик.

Воротарі:

• Яків Кінарейкін — 1 матч (2024/2025);
• Олександр Ільющенков — 8 матчів;
• Олександр Кемкін — 16 матчів;
• Назар Домчак — 1 матч.

Захисники:

• Володимир Адамюк — 14 матчів;
• Владислав Бабогло — 36 матчів, 1 гол;
• Андрій Булеза — 16 матчів;
• Денис Мірошніченко — 16 матчів, 1 гол;
• Богдан Векляк — 11 матчів, 1 гол;
• Тимофій Сухар — 17 матчів, 1 гол;
• Павло Полегенько — 40 матчів, 8 голів;
• Віталій Катриць — 1 матч;
• Тарас Сакив — 33 матчі, 1 гол;
• Жан Педрозу — 12 матчів, 1 гол.

Півзахисники:

• Євген Підлепенець — 39 матчів, 8 голів;
• Амбросій Чачуа — 83 матчі, 19 голів;
• Юрій Тлумак — 16 матчів, 4 голи;
• Артур Рябов — 50 матчів, 5 голів;
• Орест Кузик — 7 матчів;
• Владислав Клименко — 31 матч, 9 голів;
• Іван Чабан — 15 матчів, 2 голи;
• Олег Очеретько — 15 матчів, 2 голи;
• Пабло Альварес — 15 матчів;
• Ян Костенко — 39 матчів, 6 голів;
• Артур Шах — 33 матчі, 3 голи;
• Бруніньйо да Сілва — 11 матчів, 3 голи;
• Олександр Фетько — 1 матч;
• Сте́ніо Занетті Толедо — 13 матчів;
• Максим Чех — 18 матчів, 1 гол.

Нападники:

• Іґор Невес Алвес — 44 матчі, 12 голів.

Турнірна таблиця за результатами останніх матчів

*Турнірна таблиця відображає дату, час, команди та результати матчів.

Соціальні мережі

Facebook

Instagram

TikTok

X|Twitter

Сайт

YouTube

FAQ