Київ

Київ гостинний і відкритий для відвідувачів цілий рік, але найактивніший туристичний період триває з травня по вересень. Мандрівники з усього світу, які відвідують Україну, приїжджають до Києва, щоб насолодитися його історичними місцями та архітектурою.

Історія міста

Заснування. Київ, одне з найдавніших міст Східної Європи, яке відіграло вирішальну роль у розвитку середньовічної східнослов'янської цивілізації, а також сучасної України.

Перші відомі люди в районі Києва жили тут у період пізнього палеоліту (кам'яного віку). Населення навколо Києва в епоху бронзи становило частину так званої трипільської культури, про що свідчать предмети, знайдені в цьому районі.

У ранньому залізному віці, навколо Києва оселилися деякі племена, які займалися землеробством, хліборобством і торгівлею зі скіфами та з давніми державами північного Причорномор'я. Знахідки римських монет 2-4 століть припускають торговельні відносини зі східними провінціями Римської імперії. Носіїв зарубинецької культури вважають прямими предками давніх слов'ян, які заснували згодом Київ.

Науковці продовжують сперечатися про період заснування міста: дехто датує заснування кінцем 9 століття, інші історики віддають перевагу даті 482 року нашої ери. У 1982 році місто відзначило своє 1500-річчя. Згідно з археологічними даними, заснування Києва датується другою половиною V і першою половиною VI століть.

Київська Русь. Місто Київ зручно стояло на торговому шляху з варяг у греки. У 968 році кочові печеніги напали на місто, а потім обложили його. У 1000 році нашої ери населення міста становило 45 000 осіб.

У березні 1169 року великий князь Володимиро-Суздальський Андрій Боголюбський розграбував Київ, залишивши старе місто і княжу палату в руїнах. Він вивіз безліч творів релігійного мистецтва, зокрема ікону Володимирської Богородиці, з довколишнього Вишгорода. 1203 року князь Рюрик Ростиславич і його союзники-кипчаки захопили і спалили Київ.

У 1230-х роках місто кілька разів брали в облогу і розоряли різні руські князі. Місто так і не оговталося від пограбування Боголюбського і подальшої руйнації, коли 1240 року монгольська навала на Русь під проводом хана Батия завершила руйнування Києва. Ці події справили глибокий вплив на майбутнє міста і східнослов'янської цивілізації. До розграбування Боголюбського, Київ мав репутацію одного з найбільших міст світу з населенням, яке перевищувало 100 000 осіб, на початку XII століття.

Велике князівство Литовське, Руське, Жемантійське. На початку 1320-х років, литовське військо під проводом великого князя Гедиміна, розгромило слов'янське військо під орудою Станіслава Київського в битві на річці Ірпінь, і завоювало місто. Татари, які також претендували на Київ, завдали удару у відповідь у 1324-1325 роках, тож, поки Києвом правив литовський князь, йому доводилося платити данину Золотій Орді.

Зрештою, внаслідок битви на Синіх водах 1362 року, великий князь литовський Альгірдас включив Київ і прилеглі території до складу Великого князівства Литовського. У 1482 році кримські татари розграбували, і спалили більшу частину Києва. З 1569 р. (Люблінська унія), коли було створено Річ Посполиту, підконтрольні Литві землі Київщини (Поділля, Волинь і Підляшшя) були передані зі складу Великого князівства Литовського на користь Корони Царства Польського, а Київ став столицею Київського воєводства.

Гадяцький договір 1658 року передбачав, що Київ стане столицею Великого князівства Руського у складі Речі Посполитої, але це положення договору так і не набуло чинності. Окупований російськими військами з 1654 року (Переяславський договір), Київ став частиною Руського царства з 1667 року (Андрусівське перемир'я), і користувався певним ступенем автономії. Жоден з польсько-російських договорів, що стосувалися Києва, так і не був ратифікований.

У Російській імперії Київ був основним християнським центром, що приваблював паломників, і колискою багатьох найважливіших релігійних діячів імперії, але до 19 століття комерційне значення міста залишалося другорядним.

Гетьманщина. На початку 1649 року, військо Богдана Хмельницького під дзвонові передзвони, гарматні залпи і радісні вигуки городян, увійшло через Золоті Ворота до Києва. Ця подія підбила підсумок переможної військової кампанії 1648 року, в якій гетьман, що боровся проти безчинства польської шляхти, дійшов до Львова.

Подивитися на борця з польською шляхтою на вулиці Києва вийшли тисячі городян.

Студенти Києво-Могилянської колегії вітали Хмельницького як Мойсея, Богом даного визволителя від польської неволі українського народу. Це порівняння було грою слів від його імені Богдан - "даний Богом".

Козаки Хмельницького, до літа 1648 року, контролювали всю Лівобережну Україну, і рушили через Дніпро - на Київщину, Браславщину, Поділля. У своєму тріумфальному поході Хмельницький, у жовтні, дійшов до самого Львова, тримаючи місто в облозі кілька тижнів до отримання контрибуції.

Російська імперія. 1834 року російський уряд заснував Університет Святого Володимира, який тепер називається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, на честь українського поета. Медичний факультет Університету Святого Володимира, виділений у самостійну установу в 1919-1921 роках, у радянський період. 1995 року став Національним медичним університетом імені Богомольця.

У 18-19 століттях у міському житті домінувала російська військова та церковна влада. Російська Православна Церква брала участь у значній частині інфраструктури та комерційної діяльності Києва.

Наприкінці 1840-х років, історик Микола Костомаров, заснував таємне політичне товариство "Братство святих Кирила і Мефодія", члени якого висунули ідею федерації вільних слов'янських народів з українцями, як самостійними й окремими народами. Проте російська влада швидко придушила товариство.

Після поступової втрати автономії України, Київ у ХІХ столітті пережив зростаючу русифікацію за допомогою російської міграції, адміністративних дій і соціальної модернізації. На початку 20 століття, в центрі міста переважала російськомовна частина населення, тоді як низи, які проживали на околицях, значною мірою зберігали українську народну культуру. Однак ентузіасти з числа етнічних українських дворян, військових і купців неодноразово робили спроби зберегти рідну культуру в Києві (через підпільне друкарство, аматорський театр, фольклористику та інші заходи).

Під час промислової революції в Росії, наприкінці 19 століття, Київ став важливим торговельним і транспортним центром Російської імперії, що спеціалізувався на експорті цукру і зерна залізницею та річкою Дніпро.

До 1900 року, місто також стало важливим промисловим центром з населенням 250 000 осіб. Пам'ятками цього періоду є залізнична інфраструктура, заснування численних освітніх і культурних об'єктів, а також відомі пам'ятки архітектури (здебільшого купецького призначення). 1892 року в Києві почала курсувати перша лінія електричного трамвая Російської імперії (третя у світі).

Київ процвітав під час промислової революції кінця XIX століття в Російській імперії, коли він став третім за значущістю містом, і великим торговим центром її південного заходу. У неспокійний період після російської революції, 1917 року, Київ став столицею кількох українських держав, що змінювали одна одну, і опинився в центрі конфліктів:

• Першої світової війни, під час якої німецькі солдати окупували його з 2 березня до листопада 1918 року;
• Громадянської війни в Росії. Війна 1917-1922 років;
• Радянсько-польська війна, 1919-1921 років. Протягом останніх трьох місяців 1919 року, Київ періодично контролювався Білою армією. З кінця 1918 року до серпня 1920 року Київ переходив із рук у руки шістнадцять разів.
• Українська революція. З 1921 по 1991 рік, місто входило до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки, яка 1922 року стала республікою-засновницею Радянського Союзу. Усі основні події, що відбулися в Радянській Україні в міжвоєнний період, торкнулися Києва:
• Українізація 1920-х років, а також міграція сільського україномовного населення, зробила російськомовне місто україномовним. Вона сприяла розвитку українського культурного життя в місті.
• Радянська індустріалізація, що розпочалася наприкінці 1920-х років, перетворила місто, колишній центр торгівлі та релігії, на великий промисловий, технологічний та науковий центр.
• Великий голод 1932-1933 років, спустошив частину мігрантів, які не були зареєстровані на продовольчі картки.
• Велика чистка Йосипа Сталіна 1937-1938 років майже знищила міську інтелігенцію.

У 1934 році Київ став столицею Радянської України. Місто знову процвітало в роки радянської індустріалізації, оскільки його населення швидко зростало і було створено безліч промислових гігантів, деякі з яких існують сьогодні.

Радянський період. Під час Другої світової війни, місто знову зазнало значної шкоди, і нацистська Німеччина окупувала його з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943 року. Сили Осі вбили або взяли в полон понад 600 000 радянських солдатів, у битві за Київ 1941 року. Більшість із них були взяті в полон, і так і не повернулися живими. Незабаром після того, як вермахт зайняв місто, група офіцерів НКВС, які залишалися схованими, підірвала більшість будівель на Хрещатику, головній вулиці міста, де німецька військова і цивільна влада зайняла більшу частину будівель. Вони горіли кілька днів, і 25 000 людей залишилися без даху над головою.

Нібито у відповідь на дії НКВС, німці зібрали всіх місцевих євреїв, яких змогли знайти, - близько 34 000 осіб, і знищили їх у Бабиному Яру, в Києві, протягом 29-30 вересня 1941 року. У наступні місяці, ще тисячі людей були відправлені до Бабиного Яру, де їх розстріляли. За оцінками, під час Другої світової війни, в Бабиному Яру німці вбили понад 100 000 осіб різних етнічних груп, переважно цивільних осіб.

Київ економічно відновився в повоєнні роки, знову ставши третім за значимістю містом Радянського Союзу. Катастрофічна аварія на Чорнобильській АЕС,1986 року, сталася всього за 100 км на північ від міста. Однак переважаючі північні вітри, забрали більшу частину радіоактивного сміття від Києва.

Незалежна Україна. Під час розпаду Радянського Союзу 24 серпня 1991 року, український парламент проголосив у місті Декларацію незалежності України. У 2004-2005 роках у місті відбулися найбільші, на той момент, пострадянські громадські демонстрації на підтримку Помаранчевої революції. З листопада 2013 по лютий 2014 року центр Києва став основним місцем проведення Євромайдану. В 2019 році почався коронавірус Covid-19. Усі громадські заклади були закриті протягом року. В 2022 році почалось повномасштабне вторгнення Росії на Україну.

Географія

Географічно Київ розташований на межі Поліської лісової екологічної зони, частини Європейської зони мішаних лісів і східноєвропейського лісостепового біома. Однак унікальний ландшафт міста відрізняє його від навколишнього регіону.

Спочатку на західному березі, сьогодні Київ розташований по обидва боки Дніпра, який тече на південь через місто до Чорного моря. Стара і висока західна частина міста розташована на численних лісистих пагорбах (Київських горах), з ярами і річками. Географічний рельєф Києва сприяв появі його топонімів, таких як Поділ (що означає нижній), Печерськ (печери) і узвіз (крута вулиця, "спуск").

Київ є частиною більшої Дніпровської височини, що примикає до західного берега Дніпра в його середній течії, що сприяє зміні висоти міста. Північна околиця міста межує з Поліською низовиною. Київ розширився за рахунок Дніпровської низовини на лівому березі (на сході) ще у 20 столітті. Усю частину Києва на лівому березі Дніпра, зазвичай, називають Лівобережжям. Значні території лівобережної долини Дніпра були штучно засипані піском і захищені дамбами.

У Києві вологий континентальний клімат. Найтепліші місяці - червень, липень і серпень, із середньою температурою від 13,8 до 24,8 °C. Найхолоднішими є грудень, січень і лютий, із середньою температурою від -4,6 до -1,1 °C.

Найвища температура, коли-небудь зареєстрована в місті, склала 39,4 °C 30 липня 1936 року. Найнижча температура, коли-небудь зареєстрована в місті, склала -32,9 °C 11 січня 1951 року. Сніговий покрив лежить зазвичай із середини листопада до кінця березня, безморозний період триває в середньому 180 днів, але в деякі роки перевищує 200 днів.

Де зупинитись в Києві

У Києві можна зупинитися в таких відомих готелях:

1. City Holiday Resort & SPA.
2. Fairmont Grand Hotel.
3. Premier Palace.
4. InterContinental.
5. Hyatt Regency.
6. Hilton Kyiv.
7. Опера.
8. Tsarsky.

Додатково, гості та жителі міста можуть скористатися відомими маркетплейсами, і знайти оголошення про здачу квартир подобово.

Куди піти в Києві

У Києві турист може відвідати такі відомі місця:

1. Софійський собор.
2. Андріївська церква.
3. Національний художній музей України.
4. Києво-Печерська Лавра.
5. Маріїнський палац.
6. Майдан Незалежності.
7. Золоті ворота.

Заклади

Туристу варто відвідати такі заклади в Києві:

1. Ресторан-бар "Косатка". У закладі знаходиться неповторний інтер'єр, який поєднується з приємною атмосферою. Гостям сподобаються різні вина, коктейль з оригінальною назвою "Боярський". Увечері в закладі грає музика.

   Адреса: вулиця Велика Житомирська, будинок 25/2.

2. Моно-бар KO&KO. Тут можна гарно провести час із друзями, і влаштувати романтичне побачення.

   Адреса: вулиця Чикаленка, будинок 11.

3. Ресторан "Мама, я вдома". Тут затишно і по-домашньому. Гостей порадує різноманітне меню ресторану. Кухарі готують страви авторської кухні, яка нагадує середземноморську.

   Адреса: вулиця Дмитрівська, будинок 62/20.

4. Італійський ресторан Pastateca. Ресторан привертає увагу своїм затишком і красивим оформленням, де поєднується оригінальний дизайн і теплі тони. У закладі панує душевна атмосфера.

   Адреса: вулиця Льва Толстого, будинок 11/61.

5. Ресторан Княжий Град. Уже починаючи з напису над входом: "Трапезна палата", відвідувачі потрапляють у середньовічну атмосферу, наповнену різьбленими меблями, старовинними скульптурами, стародавніми фресками. Гостей здивують незвичайні люстри, прилади, келихи. У закладі подають страви, приготовані за старовинними рецептами.

   Адреса: вулиця Велика Житомирська, будинок 2.

Туристичні місця

Туристу насамперед варто відвідати такі місця:

1. Софійський собор. Софійський собор - один із семи об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні. Він був побудований 1037 року, і названий на честь собору Святої Софії. Це одна з найстаріших і найбільш приголомшливих вражаючих церков Києва. Красиві фрески, старовинні мозаїки прикрашають інтер'єр. Адреса: вул. Володимирська, 24.

2. Андріївська церква. Ще одна важлива пам'ятка Києва розташована на Подолі, одному з найстаріших районів міста. Він був побудований російським архітектором Бартоломео Растреллі за часів Катерини Великої. Церкви часто будували високо на пагорбі на загальний огляд, і церква Св. Андрія є яскравим прикладом. Адреса: Андріївський узвіз, 23.

3. Національний художній музей України. Одним із найвідвідуваніших музеїв України є Національний художній музей. Він був заснований 1897 року успішним меценатом Богданом Ханенком, який був сповнений рішучості побудувати перший музей у країні. Йому це вдалося: в історично важливій будівлі міститься колекція важливих скульптур, творів мистецтва та ікон.

   Представлені українські художники, як місцеві, так і ті, хто переїхав до інших країн і продовжив кар'єру в мистецтві. У музеї також представлені роботи сучасних художників, і він визнаний у всьому світі важливим представником мистецтва Східної Європи. Адреса: вулиця Михайла Грушевського, 6.

4. Києво-Печерська Лавра. Цей монастирський комплекс був заснований двома печерними ченцями: святим Антонієм і святим Феодосієм. Побудовані на місці низки печер, розкопаних ченцями, вони датуються XI століттям. Адреса: вулиця Лаврська, 15.

5. Маріїнський палац. Цей палац у стилі бароко є офіційною парадною резиденцією президента України. Після того, як пожежа знищила першу будівлю, Олександр II 1870 року реконструював палац за зразком старих креслень. Блідо-блакитний фасад надає величній архітектурі мрійливого вигляду. Усередині відвідувачі знайдуть колекцію творів українських майстрів, а також культурні та історичні скарби. Адреса: вул. Михайла Грушевського, 5А.

6. Майдан Незалежності. Майдан Незалежності дебютував на міжнародному рівні 2004 року як місце Помаранчевої революції, коли влада народу змінила українську історію та майбутнє країни. Оскільки це центральна площа міста, тут відбувається безліч фестивалів, концертів і парадів. Атракціон містить шість фонтанів, водоспад і велику колону, що символізує незалежність України.

   Увечері це чудове місце для спостереження за людьми, тут часто влаштовують світлове шоу і музику з барвистими фонтанами. Відвідувачі знайдуть цей район зручним місцем для свого перебування в місті, оскільки він розташований недалеко від безлічі магазинів, ресторанів і популярних місць.

7. Золоті ворота. Створена за зразком Золотих воріт Константинополя, структура, яка стоїть сьогодні, була збудована в 1982 році в умовах протиріч. Не було жодних фотографій, з якими можна було б їх порівняти, тільки усний переказ про те, який вигляд мали мати ворота, тому багато хто вважає, що це неточне уявлення. Адреса: вулиця Володимирська, 40А.

Відомі особистості

Серед відомих особистостей Києва, можна відзначити наступних:

• Михайло Булгаков;
• Казимир Малевич;
• Сергій Корольов;
• Ігор Сікорський;
• Олександр Вертинський;
• Сергій Лифар;
• Голда Меїр;
• Ян Кум.

Цікаві факти про Київ

10 цікавих фактів про місто:

1. Київ - одне з найстаріших міст Східної Європи.
2. У місті розташований приголомшливий Софійський собор, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
3. Київ часто називають "матір'ю всіх слов'янських міст".
4. Місто прикрашають чарівні церкви із золотими куполами. Київ - галасливий центр мистецьких та архітектурних чудес.

5. Знаменита статуя засновників Києва, Кия, Щека, Хорива та Либіді прикрашає горизонт міста.

6. Київ може похвалитися яскравою кулінарною сценою, що демонструє чудові страви традиційної української кухні.
7. У місті знаходиться знаменита Києво-Печерська лавра, історичний православний монастир.
8. Найглибша станція метро у світі знаходиться в Києві. Її назва "Арсенальна". Глибина становить 105 метрів.
9. У місті є найдовший пішохідний міст у Європі. Його довжина становить 429 метрів.
10. У Києві розташований найвищий житловий комплекс серед інших міст України - ЖК "Кловський". У ньому 48 поверхів.

Київ під час повномасштабного вторгнення

Київ продовжує залишатися в небезпеці, як і багато інших міст України, від ракетних атак Росії. За 2 роки війни, місто пережило відключення світла, масові ракетні атаки. На початку війни зі столиці виїхало близько 3 мільйонів жителів. Багато людей переїхало до Києва зі східних регіонів.

Небезпека в місті триває, під час сигналів тривоги, люди поспішають в укриття. Комендантський час у місті діє з 00:00 до 05:00.