Персони

Стас Боклан

Стас Боклан — видатний український актор театру та кіно, відомий своєю майстерністю перевтілення та багатогранними ролями в популярних українських фільмах і серіалах. Його яскраві роботи, зокрема у фільмі "Поводир" та серіалі "Слуга народу", принесли йому визнання не лише в Україні, а й за її межами.

від Олена Величко

Жовтень 09, 2024 13:08

Повне ім'я	Станіслав Володимирович Боклан
Дата народження	12 січня 1960 року
Місце народження	Брусилів, Житомирська область
Найвідоміші роботи	"Поводир", "Слуга народу", "Кріпосна", "Століття Якова", “Папік”
Роки активності	З 1980 року — дотепер
Дружина	Наталія Кленіна
Діти	Кирило Думський, Маша Боклан

Стас Боклан – про театр в Маріуполі, допомогу тваринам і акторство

Біографія

Станіслав Боклан народився 12 січня 1960 року в селищі Брусилів на Житомирщині в робітничій родині. Його батько працював на заводі, а мати — в дитячому садку. Коли Станіславу було два роки, сім'я переїхала до Києва, і саме там він провів своє дитинство і виріс. Через деякий час у нього народився молодший брат Микола.

Після закінчення школи Боклан не мав чіткого уявлення про своє майбутнє, тому за порадою батьків почав працювати на заводі "Кристал". Його творчий шлях розпочався випадково — товариш, який готувався до вступу до театрального інституту, запросив Станіслава на свої репетиції. Після відвідування кількох занять у театральному середовищі він вирішив спробувати себе в мистецтві. Разом із другом він подав документи до театрального інституту, але провалив іспити. Члени комісії вважали його посередністю, за винятком викладачки сценічної мови, яка порекомендувала не здаватися і спробувати ще раз.

Станіслав записався на підготовчі курси й наступного року знову з’явився на вступні іспити. Цього разу він успішно пройшов усі відбіркові тури до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого та був зарахований на курс Бориса Ставицького.

Кар’єра

Після закінчення інституту в 1984 році Станіслав Боклан розпочав свою кар’єру в Донецькому обласному драмтеатрі міста Маріуполя. Протягом десяти років він зіграв багато різнопланових ролей, писав пісні для вистав і став одним із провідних акторів театру. Це був важливий період професійного зростання, який заклав міцний фундамент для його подальшої кар'єри.

У 90-ті роки, через економічні труднощі, Боклан повернувся до Києва, де приєднався до трупи Молодого театру, там працює й донині.

Театр

Стас Боклан — актор широкого діапазону, який за роки своєї театральної кар'єри зіграв понад два десятки яскравих ролей, кожна з яких стала виразним прикладом його майстерності та глибокого проникнення в образ. Його перші кроки на сцені розпочалися ще під час навчання в Київському інституті театрального мистецтва, де він зіграв одну з головних ролей у п'єсі Теннессі Вільямса "Орфей спускається в пекло".

У Київському академічному Молодому театрі він зіграв багато важливих ролей, серед яких виділяються: Степан у "За двома зайцями", Аметистов у "Зойчиній квартирі", Клавдій у "Трагедії Гамлета, принца данського", Абель Знорко у "Загадкових варіаціях". У виставі "Я, Феєрбах" він виступив асистентом режисера.

Його робота в кожній виставі відзначається емоційністю, виразністю та глибиною трактування образу, що дозволило йому стати одним із провідних акторів театру. Акторська манера Боклана характеризується не лише багатогранністю ролей, а й точним відчуттям жанру, особливою пластикою та здатністю глибоко розкрити психологію персонажа.

Кіно

У кінодоробку Станіслава Боклана понад 50 ролей у фільмах і серіалах різних жанрів. Його кінокар'єра розпочалася в 1990-х роках, коли він, паралельно з роботою в театрі, почав зніматися в кіно, щоб фінансово підтримувати сім'ю. Першою важливою роллю Боклана стала участь у багатосерійному біографічному фільмі "Тарас Шевченко. Заповіт" (1992–1997), де головну роль зіграв Богдан Ступка.

Одним із перших успіхів стала участь у фільмі "Американський блюз" (1994), де Боклан зіграв члена бандитського угруповання. Ще одна помітна роль — американського журналіста Стівена Райта в пригодницькій мелодрамі "Репортаж" (1995). Цей фільм зібрав на знімальному майданчику талановитих акторів і був відзначений на міжнародному кінофестивалі "Молодість-95".

Завдяки своїй універсальності, Боклан швидко здобув популярність у різних жанрах. Його фільмографія стрімко поповнювалася новими проєктами, зокрема він зграв такі ролі: Сева Круглов у "Сліді перевертня" (2001), генерал Дубельт в історичній драмі "Братство" (2005), революціонер Антонов-Овсієнко у біографічній драмі “Дев'ять життів Нестора Махна”, а також полковник царської армії в історичному серіалі "Пристрасті по Чапаю".

У 2014 році на екрани вийшла стрічка "Поводир, або Квіти мають очі". Події розгортаються в 1930-х роках на тлі Голодомору та репресій проти української інтелігенції. Станіслав Боклан зіграв кобзаря Івана Кочергу, і ця робота принесла йому дві престижні нагороди за найкращу чоловічу роль.

Проте справжня популярність прийшла після виходу серіалу "Слуга народу" (2015–2019), де Боклан зіграв прем'єр-міністра Юрія Івановича Чуйка. Серіал став одним із найуспішніших кінопроєктів цього періоду.

Стас Боклан і Володимир Зеленський у серіалі "Слуга народу"

У 2017 році Боклан зіграв українського мафіозі в українсько-словацькому кримінальному фільмі "Кордон". Стрічка отримала 10 нагород на міжнародних кінофестивалях.

Ще один успішний проєкт — серіал "Папік", де він зіграв пенсіонера, який намагається заново відчути смак життя. Ця роль принесла акторові ще більше популярності, а перші серії серіалу переглянули понад 4 мільйони глядачів. Паралельно в цей період він знімався і в серіалі "Кріпосна", де Боклан зіграв суворого поміщика Григорія Червінського. Проєкт став популярним не лише в Україні, а й за кордоном — права на його трансляцію продали в 8 країн Європи.

Телебачення

Станіслав Боклан, окрім кар'єри в кіно та театрі, також активно з’являється на телевізійних проєктах. У 2017 році він став членом журі популярного гумористичного шоу "Ліга сміху", яке організовує "Студія Квартал 95". У рамках цього проєкту Боклан був зірковим тренером команд, допомагаючи учасникам розвивати їхній гумористичний талант.

Його проникливі жарти та сценічні виступи викликали захоплення як серед глядачів, так і серед колег-суддів. Боклан демонстрував чудове почуття гумору та блискучу комунікацію з учасниками, що дозволило йому стати одним із найулюбленіших тренерів шоу.

У 2021 році Станіслав Боклан дебютував у ролі ведучого телевізійного шоу "Хто хоче стати мільйонером?" на телеканалі ICTV. Це український аналог відомого світового шоу "Who Wants to Be a Millionaire?". Прем’єра шоу відбулася 29 листопада 2021 року, а в жовтні 2024 року очікується другий сезон.

Особисте життя Стаса Боклана

Станіслав Боклан вже багато років щасливо одружений з актрисою Наталією Кленіною, з якою познайомився на сцені Молодого театру. До цього в актора був короткий невдалий шлюб, про який він воліє не говорити. Наталія стала для нього головною жінкою в житті, музою та надійним партнером. Попри спільну роботу в театрі, Боклан і Кленіна вважають за краще не змішувати театр з особистим життям. Наталія, яка також працює концертним адміністратором і асистентом режисера, залишається поза увагою публіки та не любить брати участь у фотосесіях чи офіційних подіях.

Стас Боклан, дружина — Станіслав Боклан багато років одружений з Наталією Кленіною

Разом вони виховали двох дітей: сина Наталії від першого шлюбу, Кирила і спільну доньку Марію. Кирило Думський, відомий як DJ Кирил Думський, активно працює на київській клубній сцені. Донька Марія закінчила акторський факультет і тепер працює кастинг-директором у кінокомпанії Star Media.

У подружжя двоє онуків — Діомід і Аріна. Разом із дружиною вони також займаються порятунком безпритульних тварин, часто забираючи додому котів. Актор вважає, що їхній дім — це місце для родинного затишку та спокою.

Нагороди і номінації

Державні нагороди:

2006 р. — Заслужений артист України.
2016 р. — Народний артист України.
2021 р. — Орден "За заслуги" III ступеня.
Театральні та кінонагороди:

2003 р. — Премія "Київська пектораль" за найкраще виконання чоловічої ролі другого плану у фільмі “Хоровод любові”;
2004 р. — Премія фестивалю "Слов'янські зустрічі", за найкращу чоловічу роль у виставі "Гедда Габлер";
2014 р. — Премія "Золотий Дюк" за найкращу акторську роботу у фільмі “Поводир”;
2015 р. — Гран-прі "Universe Multicultural Film Festival" (США) за найкращу чоловічу роль у фільмі “Поводир”;
2016 р. — Фестиваль "Мельпомена Таврії", найкраща чоловіча роль за виставу "Однорукий";
2018 р. — Премія "Телетріумф" за роль у серіалі "Маестро".

Стас Боклан під час війни в Україні

24 лютого 2022 року кардинально змінило життя Станіслава. Ще напередодні він повернувся зі зйомок шоу "Ліга сміху" разом із дружиною та планував поїхати до матері, однак наступного дня в країну прийшла війна.

Як зазначає сам актор, він одразу відчув, що має залишитися в Україні й бути поруч із тими, хто не виїхав. Попри свій вік, через який йому не дозволили долучитися до ЗСУ, Станіслав знайшов спосіб допомагати. Він долучився до тероборони у своєму місті, де виконував волонтерські функції, допомагав із патрулюванням і стояв на постах із рушницею разом із іншими чоловіками, які не потрапляли у призовний вік.

Крім участі в теробороні, Боклан використовував свою медійну присутність, аби привертати увагу до війни в Україні. Він активно виходив у соцмережі, закликав людей не втрачати віру та поширював інформацію про війну. Щодо ставлення до російських культурних діячів, Боклан відкрито засуджував тих, хто мовчав або підтримував агресію. Його особливо вразило мовчання багатьох колег із російської культури, які не виступили проти війни. Він зазначив, що розуміє, чому багато хто з них боїться втратити комфорт і підтримку влади, однак вважає це продажем совісті.

Це мовчання пригнічує найбільше. Неможливо уявити, що я колись ще зможу працювати з тими людьми на одному майданчику,

— підсумував Боклан.

Актор також поділився особистою втратою: через війну, Маріуполь, місто, де він розпочав свою кар'єру в театрі, було повністю зруйноване. Він зізнався, що ніколи не думав, що може відчути стільки ненависті до ворога, однак війна принесла це відчуття разом із глибоким болем і втратами.