Джеффрі Епштейн

Коротка інформація

Біографія

Походження та родина

Епштейн народився в Брукліні в єврейській родині ашкеназів, що належала до американського середнього класу. Його батько, Сеймур Джордж Епштейн, працював у службі парків Нью-Йорка, а мати, Полін «Пола» Столофскі, була асистенткою викладача та прибиральницею; багато членів родини його батьків, які залишилися в Європі, було вбито під час Голокосту.

У Джеффрі був молодший брат, Марк Лоуренс Епштейн (1954 р.н.), з яким він виріс у Сі-Гейт, закритому житловому районі Коні-Айленда. У родині його ласкаво називали «Беар», а його брата — «Паггі», а сусіди описували їхніх батьків як «дуже добрих людей».

З п'ятирічного віку Епштейн навчався грі на фортепіано і вважався талановитим музикантом, але його соціальне походження та оточення сформували у нього характерний для Брукліна «робітничий» акцент і скромний стиль одягу, який він зберіг навіть тоді, коли почав відвідувати світські кола. 

Навчання

У підлітковому віці Епштейн навчався у середній школі Лафайєт у Нью-Йорку, де його однокласники згадують його як «непомітного інтелектуала», який мав видатні здібності до математики. Після закінчення школи він вступив до Купер Юніон (1969–1971), а потім продовжив навчання в Інституті математичних наук Куранта при Нью-Йоркському університеті, але так і не отримав диплома. 

Кар'єра

Викладач математики в школі «Далтон»

З 1974 по 1976 рік Епштейн викладав математику та фізику в престижній приватній школі «Далтон Скул» на Манхеттені, хоча не мав визнаного педагогічного диплома. Серед його учнів були син і дочка Алана Грінберга, директора інвестиційного банку Bear Stearns. Його колеги та колишні учні згадують, що він одягався яскраво, випромінював енергію і був популярним серед частини учнів.

Пізніше деякі колишні учениці та колеги стверджували, що він приділяв надмірну увагу дівчатам і фліртував з ними, що сприймалося як невідповідний педагогічний стиль. У червні 1976 року адміністрація школи звільнила Епштейна за «незадовільну роботу», після чого він повністю перейшов у фінансовий сектор.

Bear Stearns і перші успіхи

Завдяки зв’язкам із родиною Грінбергів Епштейн швидко влаштувався на роботу в «Bear Stearns» і почав працювати у відділі «спеціальних продуктів» та стратегій оптимізації оподаткування для заможних клієнтів. Уже 1980 року він став партнером банку, що свідчило про його стрімке кар’єрне зростання та здатність залучати й обслуговувати заможних клієнтів.

У 1981 році Епштейн залишив компанію Bear Stearns, щоб зайнятися незалежним консалтингом. Подальший розвиток його кар’єри характеризувався поєднанням фінансових операцій, часто непрозорих, та розширенням кола впливових знайомств, що згодом сприяло формуванню його іміджу «сірого кардинала» еліти.

Міжнародна група активів

У 1981 році Епштейн заснував консалтингову компанію International Assets Group. За його власними словами, він займався «пошуком викрадених коштів» на замовлення клієнтів — від приватних осіб до державних органів, іноді працюючи на «тих, хто розкрав ці кошти», позиціонуючи себе як «мисливець за головами» найвищого класу.

Компанія інвестувала в ризикові активи, зокрема в нафтогазові проекти, орієнтовані на дрібних інвесторів, що робило її діяльність малопрозорою. Про масштаби та реальну прибутковість International Assets Group відомо небагато, але цей період підготував ґрунт для створення інвестиційної компанії J. Epstein & Co.

Управляюча компанія J. Epstein & Co / The Financial Trust Company

У 1982 році Епштейн заснував власну компанію з управління активами, J. Epstein & Co, призначену для клієнтів, чий статок перевищував 1 мільярд доларів. Він стверджував, що спеціалізується на конфіденційному управлінні майном дуже заможних осіб, використовуючи складні схеми та офшорні структури. 

У 1996 році компанія була перейменована на The Financial Trust Company та зареєстрована на острові Сент-Томас (Американські Віргінські острови), що дозволило їй скористатися податковими пільгами. Більшість клієнтів залишалися анонімними, але багато журналістів та аналітиків пов’язували значну частину статків Епштейна з цим трастом та активами Леса Векснера.

Цікавий факт: Епштейн користувався паспортом на вигадане ім’я «Маріус Роберт Фортельні», нібито громадянина Австрії, який проживав у Саудівській Аравії, що могло полегшувати його пересування та фінансові операції за кордоном.

Зв'язок із Towers Financial Corporation

Під час співпраці зі Стівеном Гоффенбергом Епштейн брав участь у діяльності компанії Towers Financial Corporation, що спеціалізувалася на стягненні боргів, яка, як з’ясувалося, була насправді пірамідою. Коли система розвалилася, Гоффенберга та кількох співробітників засудили за одне з найбільших фінансових шахрайств до справи Бернарда Медоффа.

Незважаючи на свою близькість до компанії, Епштейн не став об’єктом кримінального переслідування, що згодом викликало питання щодо його справжньої ролі та можливих зв’язків із правоохоронними органами або розвідувальними службами.

Участь у медійних проектах

У 2003 році Епштейн брав участь у спробі придбати журнал «New York Magazine», конкуруючи з такими відомими особистостями, як Донні Дойч, Нельсон Пелц, Мортімер Цукерман та Гарві Вайнштейн, але програв цю боротьбу Олександру (Брюсу) Вассерштейну, який заплатив 55 мільйонів доларів. У 2004 році він домовився із Цукерманом про інвестування до 25 мільйонів доларів у журнал «Radar», присвячений поп-культурі, розділивши фінансування порівну.

Відносини та мережа контактів

Політики та знаменитості

Епштейн створив широку мережу зв’язків серед політиків, бізнесменів, науковців та діячів культури завдяки своєму приватному літаку, розкішним резиденціям та фінансовій щедрості. Серед осіб, з якими він підтримував стосунки, можна назвати колишніх президентів США Білла Клінтона та Дональда Трампа, колишнього прем'єр-міністра Ізраїлю Ехуда Барака, принца Ендрю, члена британської королівської родини, а також представників норвезької монархії.

У 2002 році Дональд Трамп заявив журналісту:

Я знаю Джефа вже п'ятнадцять років. Він чудовий хлопець. Ми чудово проводимо час разом. Кажуть, що він любить красивих жінок так само, як і я, і багато з них належать до категорії «молодих»

Пізніше, після скандалів, Трамп дистанціювався від нього, заявивши, що знав Епштейна «так само, як його знали всі в Палм-Біч», і що «не любив його».

Польоти та проживання

Епштейн часто надавав свій приватний Boeing 727 у розпорядження відомих гостей, зокрема в рамках гуманітарних та благодійних проектів, таких як поїздка Білла Клінтона до Африки на початку 2000-х років з метою просування ініціатив у боротьбі зі СНІДом. У реєстрі польотів, опублікованому у 2015 році, зазначено щонайменше десять польотів, здійснених Клінтоном на борту літака Епштейна.

Його величний особняк на Манхеттені, площею близько 4 600 м², розташовувався неподалік від П'ятої авеню та колекції Фріка, і там регулярно збиралися відомі журналісти, телеведучі та кінорежисери. Однак багато хто з цих знайомих згодом намагався дистанціюватися від нього після того, як стало відомо про масштаби скоєних злочинів.

Нерухомість та майно

Основні об’єкти нерухомості

Епштейн володів одним із найбільших приватних будинків на Манхеттені, колишньою приватною школою Birch Wathen School, яку він придбав через структури, пов’язані з Лесом Векснером, за символічну ціну в 10 доларів, хоча її оціночна вартість становила кілька десятків мільйонів. Він також володів:

• вілла в Палм-Біч, штат Флорида;
• квартира в Парижі, на проспекті Фоша, 22;
• ранчо площею понад 4 000 гектарів у штаті Нью-Мексико;
• приватний острів Літл-Сент-Джеймс на Американських Віргінських островах, з резиденцією та гостьовими будинками.

Ці місця неодноразово згадувалися у свідченнях жертв та в ході розслідувань як місця, де вчинялися сексуальні злочини і де, ймовірно, могли бути встановлені приховані камери відеоспостереження.

Оцінка майна

Незважаючи на його репутацію мільярдера, журнал Forbes у 2010 році заявив, що не вважає його статки достатніми для включення до списку мільярдерів, і оцінив його статки значно нижче «класичного» мільярда. У 2019 році під час федерального судового розгляду прокурори оцінили чистий капітал Епштейна у понад 500 мільйонів доларів, тоді як він сам задекларував близько 559 мільйонів доларів, включаючи дорогу нерухомість та фінансові активи.

Благодійність і наука

Фонд Джеффрі Епштейна VI

У 2000 році Епштейн заснував Фонд Джеффрі Епштейна VI, за допомогою якого фінансував наукові та освітні проекти, зокрема в галузі математики, еволюційної біології, генетики та медицини. Фонд підтримував дослідження Мартіна Новака в Інституті перспективних досліджень у Принстоні, а потім виділив 30 мільйонів доларів на фінансування програми «Еволюційна динаміка» в Гарварді, зосередивши увагу на вивченні раку, ВІЛ та інших захворювань.

Фонд також заявляв про підтримку досліджень у галузі генетики та онкології, а також про підтримку Американського онкологічного товариства, проте рівень прозорості його звітності був вкрай низьким, що привернуло увагу генерального прокурора штату Нью-Йорк. Після арешту Епштейна у 2019 році багато вчених та наукових установ принесли публічні вибачення за співпрацю з ним і переглянули свої джерела фінансування.

Контакти з науковцями та інтерес до трансгуманізму

Епштейн активно прагнув налагодити контакти з видатними вченими — від лауреатів Нобелівської премії з фізики до фахівців зі штучного інтелекту — запрошуючи їх на конференції на Віргінських островах та фінансуючи певні проекти. Серед особистостей, з якими він підтримував контакти або яких підтримував, можна назвати Джеральда Едельмана, Мюррея Гелл-Манна, Стівена Гокінга, Кіпа Торна, Марвіна Мінського, Бена Гертцеля та інших.

Він цікавився ідеями трансгуманізму і навіть евгенічними проектами, обговорюючи можливість використання свого ранчо в Нью-Мексико як центру, де жінки могли б виносити дітей, зачатих з його генетичного матеріалу, з метою «вдосконалення людського роду», а також розглядав можливість кріоконсервації своєї голови та статевих органів. У 2011 році його фонд переказав кошти організації World Transhumanist Association.

Можливі зв’язки з розвідувальними службами

Щодо Епштейна ходило чимало чуток про його можливі зв’язки з розвідувальними службами США, Ізраїлю та інших країн. Журналістка Вікі Уорд стверджувала, що колишній федеральний прокурор Александр Акоста під час приватної розмови зізнався їй, що його «попередили», що Епштейн «належить до розвідки» і що його треба «залишити в спокої», хоча згодом сам Акоста заперечив, що мав таку інформацію.

Колишній партнер Епштейна Стівен Гоффенберг заявив, що той розповідав йому про свою роботу в сфері національної безпеки та про навчання у британського бізнесмена Дугласа Ліза, який познайомив його з торговцем зброєю Аднаном Хашоггі та медіамагнатом Робертом Максвеллом. За словами Арі Бен-Менаше, колишнього співробітника ізраїльських спецслужб, Максвелл і Епштейн нібито співпрацювали в інтересах Моссаду, використовуючи компрометуючу інформацію про впливових осіб.

Документи, опубліковані російським центром «Dossier Center», показали, що у 2014–2015 роках Епштейн підтримував контакти з колишнім заступником міністра Росії Сергієм Бєляковим, випускником Академії ФСБ, з яким він обговорював економічні питання та санкції. Інші витоки інформації виявили присутність у його нью-йоркській квартирі Йоні Корена, пов'язаного з ізраїльською військовою розвідкою та оточенням Ехуда Барака, а також банківські перекази на його користь.

Водночас особи, які мали доступ до всіх документів, вилучених ФБР у 2019 році, заявили, що не знайшли жодних переконливих доказів прямої співпраці Епштейна з секретними службами, і жоден із судових процесів, порушених проти нього та Гіслайн Максвелл, не проводився в рамках процедур, пов’язаних із національною безпекою.

Кримінальні справи та сексуальні злочини

З кінця 1990-х років, а особливо з 2000-х, Епштейн неодноразово звинувачувався десятками молодих жінок у сексуальних домаганнях, зґвалтуваннях та експлуатації, часто коли вони були неповнолітніми. Існує безліч свідчень про систему, яку він створив, в якій під приводом «масажу» вербували молодих дівчат, втягували їх у сексуальні дії, а потім заохочували вербувати нових жертв в обмін на гроші.

Основні кримінальні епізоди, зокрема розслідування у Флориді, угода про відмову від кримінального переслідування 2008 року, федеральна справа в Нью-Йорку 2019 року та судові процеси проти Гіслайн Максвелл, детально описані в рамках справи Епштейна як окремий комплекс справ.

Помер у в'язниці

Через кілька тижнів після ув’язнення в МЦК Нью-Йорка, 23 липня 2019 року, Епштейна виявили в камері з пораненнями на шиї, після чого його перевели під посилений нагляд через ризик самогубства. Пізніше цей режим було скасовано, і в ніч на 10 серпня 2019 року охоронці тривалий час не перевіряли його камеру, хоча згідно з правилами перевірка мала відбуватися кожні 30 хвилин.

Вранці 10 серпня Епштейна знайшли повішеним у його камері; офіційний розтин встановив, що це було самогубство, але незалежний експерт Майкл Баден виявив три переломи шийних хребців і незвичайний слід від мотузки, який, на його думку, більше відповідає задушенню, ніж класичному повішенню в камері.

У 2026 році додаткові документи показали, що в ніч смерті у списку ув'язнених у крилі, де перебував Епштейн, о 22:00 було зазначено «на одного більше», а о 3:00 — «на одного менше», а камери відеоспостереження не зафіксували події належним чином, що лише посилило підозри та породило безліч конспірологічних теорій.

Розслідування виявили серйозні порушення режиму нагляду, фальсифікацію журналів обходів та хронічну нестачу персоналу; двоє охоронців визнали, що вчиняли підробки, але уникнули реального тюремного ув’язнення. У 2021 році центр тимчасового утримання в Нью-Йорку було тимчасово закрито через критику щодо умов утримання та управління.

Особисте життя

У 1980-х роках Епштейн мав стосунки з Евою Андерссон, шведською моделлю та лікаркою, яка згодом вийшла заміж за фінансиста Глена Дубіна. На початку 1990-х років він мав роман з Гіслайн Максвелл, дочкою медіамагната Роберта Максвелла; вона продовжувала впливати на його життя протягом десятиліть і, за свідченнями його співробітників, фактично керувала частиною його домашніх та суспільних справ.

Останньою відомою партнеркою Епштейна була Каріна Шуляк, білоруська стоматологиня, з якою він почав стосунки приблизно у 2010 році і які тривали аж до його смерті. Згідно з документами, опублікованими в 2026 році, Епштейн, ймовірно, мав щонайменше двох біологічних дітей: одна з жертв заявила, що народила дочку у віці 16–17 років приблизно в 2002 році, і що дитину майже відразу забрала Гіслайн Максвелл; крім того, Сара Фергюсон у 2011 році надіслала Епштейну вітання з нагоди народження його сина.

У культурі

Після смерті Епштейна вислів «Epstein didn't kill himself» («Епштейн не наклав на себе руки») став дуже популярним інтернет-мемом, який часто використовують у політичному та сатиричному контексті. Його образ та обставини справи надихнули на створення документальних фільмів та телесеріалів, зокрема документального фільму Netflix «Джеффрі Епштейн: Filthy Rich» та серіалу «Surviving Jeffrey Epstein», що транслюється на каналі Lifetime, а також деяких епізодів драматичних серіалів.

Соціальні мережі

Email

Часті питання