Андрій Лузан

Біографія

Андрій Петрович Лузан народився 9 лютого 1990 року в Києві. Він виріс у мультикультурній сім’ї: батько українець і мама кореянка. Відомо, що у нього також є сестра і він згадував про свою тітку, яка проживає в Німеччині, проте без деталей.

Родина не стала частиною публічного образу, але вплинула на середовище, в якому він формувався: інша культура виховання, жорсткіші вимоги до дисципліни, менше культу похвали. Сам Лузан неодноразово згадував, що з дитинства звик до прямоти й відсутності емоційної «підстраховки».

У підлітковому віці він почав займатися акторською майстерністю. Ходив у драматичні студії, брав участь в аматорських виставах, але не сприймав це як майбутню професію.

Після школи Лузан вступив до Дніпропетровської медичної академії. Він навчався на терапевта, провів кілька років у медичній системі й вийшов із неї з чітким розумінням, що не хоче там залишатися. В інтерв’ю він прямо говорив про корупцію в університеті, формальність навчання і відсутність зв’язку між теорією та реальною практикою. Саме цей досвід став точкою розриву з медициною як професією.

Паралельно з навчанням він активно включився в гумористичне середовище. Грав у студентських командах КВК, писав тексти, виступав наживо, пробував себе як ведучий і стендапер. Це була постійна практика, де гумор перевірявся реакцією залу.

Перший досвід телебачення він отримав коли ще жив у Дніпрі, проходив кастинг на телепроєкт, але його не взяли в кадр. Натомість він потрапив в івент-компанію, яка запускала тревел-шоу, де почав працювати адміністратором. Згодом став редактором, але фактично виконував ширший спектр ролей — працював зі звуком, організацією процесів, координацією зйомок. Саме там він уперше побачив, як реально працює медіапроєкт не з боку камери, а з боку виробництва.

Після цього досвіду Лузан переїхав до Києва. Тут він уже цілеспрямовано зханурився у гумористичне середовище.

Початок кар’єри

Початок кар’єри Андрія Лузана не виглядав як рух до сцени. Він швидше нагадував серію спроб зрозуміти, де саме його місце — в кадрі чи поза ним. Першим середовищем для карʼєрного росту Андрія Лузана став студентський гумор: команди КВК, живі виступи, тексти, які доводилося переписувати після кожної невдалої реакції залу.

У 2017 році разом із колегами він виграв 10 тисяч гривень у шоу «Розсміши коміка».

Пізніше став учасником «Ліги сміху» у складі команди «Крупа». Але цей період не став точкою стабільного зростання. Навпаки, після завершення сезону інтерес аудиторії швидко зменшився. Сам Лузан публічно говорив, що хвиля популярності минає дуже швидко і не створює фундаменту і що цей досвід швидше зняв ілюзії, ніж додав упевненості.

Андрій Лузан працював у командному режимі, без виокремлення власної ролі. Він не грав персонажів і не будував образ «коміка», відповідав за матеріал.

Телевізійний формат дав інше розуміння гумору: обмежений час, редакторські правки, необхідність працювати на широку аудиторію. Для Лузана це був етап навчання, а не спроба закріпитися на екрані. Він не пішов шляхом телевізійної впізнаваності й не зробив шоу головною точкою кар’єри. Після завершення сезону шоу «Розсміши коміка» увага глядачів швидко зникла. Лузан публічно визнавав: телевізійна хвиля коротка, а популярність без власного майданчика не тримається.

Він дедалі більше тяжів до незалежних форматів. Телебачення давало охоплення, але забирало контроль та свободу самовираження. Інтернет дозволяв зберегти авторський тон і не підлаштовуватися під формат. Для коміка вибір був очевидним.

Гумористична діяльність

У 2019 році Андрій Лузан разом із Миколою Зиряновим і Валентином Міхієнком заснував YouTube-канал «Леви на джипі». Від самого початку це був колективний проєкт із чітким відчуттям середовища: міського, розмовного, з гумором не «про жарти», а про те, як люди говорять і як ухвалюють рішення.

«Леви» — це не тільки трійка засновників, команда розширювалась. Восени 2022 до колективу долучився Роман Щербан, навесні 2023 — Даша Кубік, у публічних описах команди також фігурує Костянтин Трембовецький. Розширення змінило й сам формат: стало більше різних голосів і темпів, але ядро залишилося тим самим — авторський, «розмовний» гумор без сценічної надбудови.

Після 2022 року гумористична діяльність «Левів» все більше стикається з війною, команда робить збори, стрими, концерти й аукціони на підтримку війська. Наприкінці 2025 року вони публічно звітували про стрим, який зібрав понад 1 млн грн для військових.

Ще один напрям, який часто випадає з біографічних текстів, але є фактом: Лузан працював в озвучці. У 2022 році він озвучив персонажа у фільмі «Кіт у чоботях 2: Останнє бажання» (українська версія дубляжу).

Андрій Лузан озвучив Мале Ведмежа і захоплено поділився враженнями від першого досвіду у дубляжі:

«Мале Ведмежа відразу припав мені до душі завдяки чесності та прямолінійності. Воно з тих, хто завжди відверто каже що думає — у цьому ми схожі. Мрія здублювати велику роль жила зі мною давно, оскільки раніше займався озвучуванням на аматорському рівні, проте дубляж — це значно складніша та філігранніша робота».

Після мобілізації у 2024 році публічна гумористична активність Лузана стала іншою. Він лишається частиною «Левів», але вже в умовах служби. Він долучився до Сил безпілотних систем і це сильно впливає на те, що саме і як може робити публічна людина під час війни.

Леви на джипі

«Леви на джипі» стартували як YouTube-канал у травні 2019 року. Засновники: Андрій Лузан, Микола Зирянов і Валентин Міхієнко. У цій трійці Лузан це один із людей, які тримають авторський тон: він не тільки «обличчя» каналу, а співтворець стилю й внутрішньої логіки проєкту. Разом вони створюють гумористичний контент (шоу «Підкати», «Срач», «ДЗК»), проводять благодійні концерти для ЗСУ та активно розвивають україномовний YouTube.

Сильна сторона «Левів» — колективність без розчинення відповідальності, вони працюють як група з різними темпераментами, де кожен тягне свою роль, а загальна інтонація тримається на впізнаваності. Звідси й ефект: люди приходять не за «форматом», а за відчуттям, що це «свої».

Команда має і концертний, і цифровий вимір: виступи, тури, публічні події. А після 2022 року — ще й стабільний волонтерський трек із благодійними зборами, який перестав бути «епізодом» і став частиною того, як задля чого існує проєкт.

Особисте життя

Андрій Лузан належить до публічних людей, які принципово не роблять приватне частиною професійного образу. Факти про особисте життя Лузана відомі лише з окремих інтерв’ю та публічних згадок. Він не приховує, що має особисте життя, але майже ніколи не розповідає про нього.

Лузан не використовує особисті теми для підтримки інтересу до себе. Він не реагує на чутки, не виправляється і не «закриває питання» пояснювальними постами. Після початку повномасштабної війни ця межа стала ще жорсткішою.

Найбільш відомий публічний епізод особистого життя Лузана — стосунки з акторкою «Жіночого кварталу» Лєрою Товстолєс. Вони тривалий час були парою, жили разом і оголошували про заручини. Це автоматично зробило їхні стосунки частиною публічного поля, незалежно від того, прагнули вони цього чи ні.

Після розриву Лузан не коментував причин і не формував власну версію подій. Водночас Товстолєс публічно говорила, що після завершення стосунків вони зберегли коректний, нейтральний контакт і підтримували зв’язок, зокрема після його мобілізації. Ця історія не перетворилася на публічний конфлікт і не стала інструментом для взаємних заяв.

Лєра Товстолєс говорила про це так:

«Ми були заручені. Пройшло кохання. У нього з’явився Youtube-канал. Почав пропадати. Мені не вистачало любові, уваги. Я намагалася якось зберегти ці стосунки. Але в нас не вийшло. Я багато вимагала. Хотіла, щоб він мене продюсував. Завжди говорив, щоб я кидала модельний бізнес. Я завжди заробляла, але мені хотілося, щоб за мене чоловік усе робив. Він не хотів розходитися, але швидко пішов».

Окремо він висловлювався щодо батьківства. В одному з інтерв’ю Лузан зазначав, що на цьому етапі не готовий до народження дітей, пояснюючи це рівнем відповідальності та загальним контекстом життя країни під час війни.

Андрій Лузан рідко говорить про романтичні стосунки, у своїх публічних висловлюваннях він неодноразово наголошував, що воліє зосереджувати увагу аудиторії на роботі — гумористичних проєктах, волонтерстві та, з 2024 року, військовій службі.

До мобілізації Лузан був одним із помітних українських гумористичних блогерів. Його публічний образ формувався навколо гумору з чіткою соціальною позицією, прямої мови й відсутності «глянцевої» подачі. Навіть у цей період соцмережі не виконували функцію особистого щоденника — приватне там майже не з’являлося.

Після мобілізації свідомо майже зник із публічного життя. Він пояснює це не заборонами, а внутрішнім рішенням: менше соцмереж, мінімум появ, фокус на службі й роботі екіпажу. Лузан демонструє прагматичний підхід до публічності, використовує власну впізнаваність як інструмент — для комунікації, волонтерських ініціатив, підтримки армії.

Служба в ЗСУ

Про своє рішення долучитися до війська Андрій Лузан повідомив під час прямого ефіру:

«Так, я мобілізуюся... 6 липня я маю їхати в учебку. Для мене це було свідоме рішення. Я просто не бачу іншого вибору для себе в цей час».

Одна з ключових причин — це бажання бути готовим до довгого й ширшого конфлікту, який він раніше прогнозував: Лузан каже, що говорив про ризик глобального конфлікту умовно у 2027-му і пішов у 2024-му, бо «хотілося б прийти підготовленим, розуміти, що відбувається, не панікувати».

Другий пласт причин дуже людський: йому стало морально легше, бо зникло відчуття провини:

«легше… набагато, морально дуже легше стало. В мене нема цього відчуття провини, що я щось не роблю»

Перші місяці служби Лузан проходив базову військову підготовку. У публічних дописах і коротких коментарях він показував не «армію з плаката», а рутину навчального центру: нічні тривоги, укриття, багатогодинні тренування, фізичне виснаження. Окремо він публічно говорив про проблеми з забезпеченням — зокрема харчуванням і побутом. У кількох включеннях Лузан прямо казав, що принципово не погоджується «терпіти мовчки» й вважає нормальним публічно говорити про те, що не працює.

Згодом стало відомо, що Андрій Лузан проходить службу в Силах безпілотних систем ЗСУ, у 412-му полку Nemesis. Його напрям пов’язаний з FPV-дронами — однією з найтехнологічніших і водночас найризикованіших ділянок сучасної війни.

У публічних розмовах він пояснював, що вибір підрозділу не був випадковим. Рішення ухвалювалося через особисті рекомендації та горизонтальні зв’язки — типову для війни логіку довіри, а не формальні «направлення».

Говорячи про шлях до служби саме в цьому напрямі, Лузан згадував кількох публічних людей, які вже мали бойовий досвід або служили в суміжних підрозділах. Серед них музикант і військовослужбовець Олександр Ярмак, який публічно проходить службу в ЗСУ та неодноразово говорив про сучасну війну як війну технологій. Також у цьому контексті Лузан згадував Дениса Квебека та Євгена Карася — як людей, що мають досвід служби й орієнтуються в середовищі.

За публічними згадками, перший бойовий вихід Лузана припав на січень 2025 року. Він розповідає, що після кількох днів у новій реальності йому сказали їхати на добове чергування: треба було «заїхати за ключами від машини, пальним, спорядженням» — і далі вже по факту опинився в Донецькій області, у бліндажі, з відчуттям: «Прикол, як змінилось життя несподівано». Страх він не прикрашає і каже прямо, що найважче — це момент входу/виходу і усвідомлення, що це все не декорація. Щоби психіка витримала, він описує свою захисну реакцію: сприймав події «як кіно» і ніби проговорював їх у голові.

Служба змінила його присутність у проєкті «Леви на джипі». Лузан формально залишається частиною команди, але працює в іншому режимі. Його участь — не регулярна і не завжди публічна.

Цікаві факти про Андрія Лузана

1. Свідомо мобілізувався, маючи альтернативи. В інтерв’ю він прямо говорить: можливості «не йти» в нього були, але він обрав службу, бо не хотів жити з відчуттям, що ухилився від відповідальності.
2. Лузан не раз повторює, що якби обирати між славою й просто грошима обрав би друге — і вважає публічність радше інструментом, ніж цінністю.
3. Саме Андрій Лузан став ініціатором гучного скандалу навколо конкурсу «Міс Україна 2023». Він провів власне розслідування та оприлюднив факти зв’язків деяких учасниць із РФ, що призвело до анулювання результатів конкурсу для кількох дівчат.
4. Під час однієї з поїздок за кордон він жартома «знайшов» своє коріння в Італії, побачивши надгробок із прізвищем Luzanni.
5. Андрій дуже любить собак. В одному зі своїх відео він розповідав про особливий зв'язок з цими тваринами. Він вважає, що собаки — це найкращі компаньйони для людей.
6. Активно цікавиться футболом, є фанатом та вболіває за конкретних гравців, таких як Сон Хин Мін (південнокорейський футболіст «Тоттенгема») та Кріштіану Роналду.
7. Лузан цінує якісний звук і часто слухає сучасну українську музику, підтримуючи локальних виконавців. Його плейлист доволі еклектичний — від хіп-хопу до інді.
8. Крім української та англійської, він також володіє корейською мовою.

Соціальні мережі

Instagram

Telegram

Facebook

Tiktok

Youtube

Threads

Часті питання