Adam (Михайло Клименко)

У 2025 році ім’я артиста знову опинилося в новинах через важку хворобу: Михайло кілька місяців боровся з туберкульозним менінгітом і перебував у комі, а родина та колеги оголосили збір коштів на лікування та публічно просили про підтримку.

7 грудня 2025 року життя артиста різко обірвалося: після тяжкої хвороби, що спричинила коматозний стан, Михайло помер у віці 38 років. Українська музична спільнота відреагувала на цю втрату хвилею підтримки родини, словами вдячності й визнання його внеску в сучасну культуру. Сьогодні творчість «ADAM» сприймають як одну з ключових сторінок розвитку українського інді-попу.

Біографія Михайла Клименка

Михайло Михайлович Клименко народився 20 липня 1987 року в Гостомелі Київської області — невеликому містечку під Києвом, яке до війни асоціювалося радше з тишею й заміським ритмом, а не з новинами зведень. Саме тут минуло його дитинство: у колі родини, де, з одного боку, було дуже буденно й приземлено, а з іншого — завжди звучала музика.

У своїх інтерв’ю Михайло згадував, що виріс у родині військовослужбовця. Це означало багато переїздів, дисципліну й раннє відчуття відповідальності, але водночас батьки й особливо бабусі дуже любили музику: за столом співали народні й радянські пісні, знали десятки романсів і колискових.

Ці домашні «концерти» стали для нього першою неформальною музичною школою — звідти пішло відчуття мелодії й інтонації, яке пізніше стане впізнаваним у треках ADAM.

Музична освіта в житті Клименка почалася рано й дуже системно. Дитинство з піснями вдома логічно привело його до музичної школи: Михайло закінчив її по класу фортепіано. Саме фортепіано стало інструментом, через який він навчався гармонії, слуху та базової теорії музики — тим речам, без яких неможливо стати композитором і саундпродюсером. Паралельно він багато слухав: від телешоу на кшталт «Територія А» до зарубіжної поп- та рок-музики, що формувала його смак і уявлення про сучасний саунд.

Після школи Михайло продовжив музичну освіту в тодішньому Київському естрадно-цирковому коледжі (нині — Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв). Тут він уже цілеспрямовано вивчав естрадне мистецтво, працював з викладачами-практиками й паралельно робив перші кроки як автор пісень. Сам Клименко згадував роки у коледжі з теплом: саме там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною та постійною музою Сашею Норовою.

Повномасштабна війна стала ще однією важливою біографічною віхою. 24 лютого 2022 року Михайло й Саша були вдома в Гостомелі — місті, яке одними з перших накрили обстріли. Вони змушені були терміново виїхати й більше не повернулися до своєї квартири: оселю згодом пограбували.

Цей досвід втрати дому й вимушеного переїзду, за його словами, сильно вплинув на них обох і на те, як він пише музику: у піснях ADAM після 2022 року стало ще більше тем крихкості життя, цінності кохання й дому, який не завжди вимірюється стінами.

Кар’єра

Музична кар’єра Михайла Клименка почалася задовго до того, як ім’я Adam стало впізнаваним для широкої публіки. Народившись у Гостомелі на Київщині, він у дитинстві більше любив комп’ютери, ніж фортепіано. Батьки пішли на хитрість: сказали, що, якщо Міша навчиться грати на фортепіано, то зможе швидко друкувати на клавіатурі. Саме так він опинився в музичній школі — спочатку з утилітарною мотивацією, але дуже швидко музика стала самостійною цінністю.

У підлітковому віці, коли родина переїхала до Києва, можливостей стало більше: велике місто дало доступ до студій, музичних шкіл, людей, які вже працювали в індустрії. Паралельно з академічними заняттями Михайло активно цікавився технікою: встановлював програми для створення бітів, експериментував з електронікою, намагався поєднувати поп-гармонії з елементами фанку й нео-соула. Уже в підліткові роки він почав робити перші демо як аранжувальник і саундпродюсер, а не лише як вокаліст.

Ще до популярності ADAM Клименко встиг зарекомендувати себе в індустрії як композитор і саундпродюсер. Він працював із відомими українськими артистами — зокрема, був співавтором пісень Олександра Пономарьова, співпрацював із The Alibi Sisters, Марією Яремчук, Тонею Матвієнко та іншими виконавцями. Для багатьох із них він не просто писав мелодії, а й створював повноцінні аранжування, допомагав знайти звучання, яке поєднує українську вокальну традицію з сучасними електронними текстурами.

Окремий блок його доробку — продюсерська робота над альбомами інших музикантів. Видання про шоу-бізнес зазначають, що Михайло був саундпродюсером альбомів KRUTЬ «Літепло» та «Albino», а також Mari Cheba «220V» та інших релізів, які добре відомі в колі української інді-сцени. Саме ці проєкти показують, що майбутній фронтмен ADAM уже до власної масової впізнаваності мав репутацію людини, яка тонко відчуває звук і вміє вибудовувати атмосферу цілого альбому.

Крім роботи з артистами, Клименко створював музику для телебачення. Він писав музичний супровід для телевізійних проєктів на каналах «Новий», «ICTV», «1+1» та інших, працював як аранжувальник і композитор у форматах, де від митця вимагається швидкість, дисципліна й уміння потрапити в настрій конкретного шоу. Це була менш видима публіці частина його кар’єри, але саме вона загартувала його як професійного саундпродюсера: навчила працювати з дедлайнами, різними жанрами й побажаннями замовників.

Фактично до моменту, коли ім’я Adam з’явилося на афішах, Михайло вже мав за плечима цілий пласт кар’єри — як студійний музикант, автор пісень для інших, продюсер альбомів та автор музики для телепроєктів. Він був не «самоуком, який раптом став популярним», а людиною, що багато років послідовно будувала професійний шлях у музичній індустрії — від перших бітів вдома за комп’ютером до роботи з великими артистами й телеканалами. Усе це стало підготовчим етапом до наступного розділу його життя — створення гурту ADAM, де весь попередній досвід нарешті склався в єдиний авторський проєкт.

Adam

Історія гурту ADAM почалася в той момент, коли творчий і життєвий тандем Михайла Клименка та Саші Норової оформився у повноцінне мистецьке партнерство. Після років навчання, окремих музичних робіт і продюсерських проєктів Клименко відчув, що настав час створити власний авторський простір — ніжний, інтимний, такий, де музика говорить про справжні почуття. Саша, яка сама мала музичну освіту й виразний сценічний темперамент, стала не лише бек-вокалісткою, а ідейною співтворчинею та музою проєкту. Саме їхня особиста історія стала емоційним фундаментом ADAM.

Гурт офіційно сформувався у 2015 році в Києві. Перший склад був камерним, майже домашнім: вокал Михайла, голос і сценічна пластика Саші, кілька музикантів, які розділяли інді-естетику та акустичну чуттєвість. В інтерв’ю пара неодноразово казала, що не збиралася робити комерційний поп-проєкт — вони хотіли створити музику для тих, хто слухає серцем. Це багато в чому пояснює, чому ADAM одразу звучали не схоже на інших: прості тексти про любов, інтимна манера вокалу, відчуття камерності — усе це було радше про емоцію, ніж про шоу.

Назва гурту має кілька рівнів сенсу. По-перше, «Adam» — це ім’я–біблійний архетип, універсальний символ першолюдини, початку, чистоти та природної емоції. Сам Михайло неодноразово наголошував, що хотів передати у назві ідею «людини в первинному стані почуттів» — коли любов не ускладнена драмами, страхами й зовнішніми обставинами.

По-друге, назва відображала сам стиль гурту: інтимний, чесний, оголений до нерва. ADAM — про людину без масок, про відчуття близькості та природну щирість. У творчих інтерпретаціях гурту «Адам» — це не герой, а тема: чоловік, який кохає, переживає, зростає, ранить і лікується. Це емоційне ядро проєкту, яке багато фанатів відчували одразу.

По-третє, ім’я «Adam» було прив’язано до Михайла як до автора і фронтмена: воно перетворилося на його сценічне ім’я. Пізніше гурт розширився, але Сенс «Adam» завжди залишався пов’язаним саме з ним.

Популярність прийшла не миттєво, але дуже органічно. Перші концерти ADAM збирали камерну аудиторію — людей, які шукали живу, тактильну музику про почуття. Прорив стався, коли в онлайн-просторі почала ширитися пісня «Танцюй зі мною повільно». Саме вона зробила ADAM явищем української інді-поп сцени: її цитували у TikTok і Instagram, її ставили на весіллях, студіях танцю і в кав’ярнях. Це був трек, що «підкорив мільйони сердець», як писали медіа.

Другим етапом зростання популярності стало поширення пісні «Таку як є», яка закріпила впізнаваність стилю Адама: інтонаційна ніжність, мінімалістичні аранжування, мелодика, що тримається на чесному, тихому зізнанні. Після цього гурт почав виступати на великих фестивалях, збирав аншлаги у київських клубах, а їх музику включали у національні радіоротації та плейлисти стрімінгів.

У наступні роки ADAM послідовно вибудовували свій шлях: від камерного інді-дуету до повноцінного гурту з яскравим авторським почерком. Навіть попри зміну музикантів, творчим центром завжди залишалися Михайло та Саша. Їхня дуетна енергія, взаємне натхнення та інтонація любові — саме те, що слухачі цінували найбільше.

ADAM стали унікальним явищем на українській сцені: гуртом, який не прагнув гучної популярності, але здобув її завдяки чесності, ніжності й характерному звуку, що неможливо сплутати з іншим.

Відомі пісні

Особисте життя Михайла Клименка (ADAM)

Особисте життя Михайла Клименка було настільки ж важливою частиною його творчості, як і музика. У всіх інтерв’ю він підкреслював: усе, що він пише, — про кохання. І це не художня поза, а відображення його реального досвіду: поруч із ним понад двадцять років була Саша Норова — дружина, партнерка, муза, голос і серце проєкту ADAM.

Історія їхнього стосунку почалася ще у студентські роки, коли вони обидва навчалися у Київському естрадно-цирковому коледжі. Там же вони вперше виступали разом, пробували створювати музику вдвох, і відтоді вже не розлучалися.

Вони прожили поруч більш як 22 роки, і всі ці роки Михайло говорив про Сашу не просто як про дружину — а як про людину, без якої неможливий ні він сам, ні гурт ADAM. У багатьох інтерв’ю він називав її «натхненням», «силою», «людиною, яка зробила мене м’якішим», а їхній творчий тандем став прикладом надзвичайно рідкісного поєднання особистого й професійного.

Саша не була лише бек-вокалісткою або «допоміжною» музиканткою. Їхній дует — це взаємна хімія, емоційна рівність, щирість, яка звучить у кожному треку ADAM. Її роль — і як виконавиці, і як жінки, яка проживала з Михайлом їхню історію — формувала ключові теми гурту: ніжність, близькість, партнерство, уразливість, прийняття.

Разом вони виховали двох дітей. Старший — син Марк, який у 2025 році відсвяткував 15-річчя. Про нього Саша розповідала у своїх соцмережах, називаючи його ніжним, відповідальним і дуже схожим на батька характером. Марк ріс у середовищі музики, часто бував на репетиціях, любив техніку та звук — недарма Михайло жартував, що бачить у ньому себе у віці 12–14 років.

Молодша — донька Ніла, якій у січні 2026 року виповнюється 11 років. Михайло багато разів згадував у розмовах, що вона росте «вільною, яскравою, артистичною», і що саме в Нілі він бачив ту чутливість і безпосередність, яку намагався передати в піснях. Їхні фото з дочкою, які Саша публікувала під час боротьби Михайла з хворобою, стали символом ніжності та домашнього тепла, без якого важко уявити його життя.

Родина для Клименка була не приватною зоною, а центром тяжіння: усі тексти, усі інтонації, весь стиль ADAM виростав із любові, яку він жив щодня. У момент, коли Михайло впав у кому, саме Саша повідомила про його стан, відкрила збір на лікування й залишалася поруч до останніх днів. Після смерті музиканта вона написала кілька коротких, але дуже чесних повідомлень про те, як багато він для неї означав — і як світ далі триматиметься на любові, яку вони створили разом.

Стосунки Михайла й Саші — це одна з найкрасивіших та найсильніших любовних історій української музики. Історія, яка стала не декорацією, а фундаментом: без їхнього союзу не було б ні гурту ADAM, ні того унікального звучання, яке впізнаєш із перших секунд.

Adam у комі: важка хвороба артиста

Історія хвороби Михайла Клименка стала шоком не лише для його родини, а й для музичної спільноти. Перші тривожні новини з’явилися наприкінці літа 2025 року: тоді Саша Норова повідомила, що Михайло перебуває у критичному стані та потребує невідкладної медичної допомоги. Згодом стало відомо, що причиною стала одна з найнебезпечніших форм інфекційного ураження мозку — туберкульозний менінгіт, який розвивається стрімко та часто призводить до коми.

Медики пояснювали родині, що туберкульозний менінгіт — це підступне захворювання: спершу воно може проявлятися як звичайне нездужання, але вже за кілька днів уражає мозкові оболонки, викликає різке підвищення внутрішньочерепного тиску і може спричинити втрату свідомості. Саме так сталося з Михайлом: стан прогресував дуже швидко, і він упав у глибоку кому.

Саша Норова першою публічно розповіла про трагедію. Її пости були короткими, чесними і вражаюче сильними: вона не приховувала страху, але просила про одне — любов і молитви за життя Міші. У ті дні вона відкрила збір коштів на лікування, адже терапія від туберкульозного менінгіту потребує дорогих препаратів, тривалої інтенсивної терапії та моніторингу в реанімації.

На підтримку родини одразу відгукнулися десятки українських артистів, музикантів та публічних людей. Репости, слова підтримки, пісні-присвяти — українська музична сцена об’єдналася навколо історії Міші. Деякі артисти відкривали власні збори, інші допомагали родині фінансово напряму. У соцмережах з’явилися флешмоби зі словами «Ми з тобою, Adam».

Протягом кількох місяців Михайло перебував у комі. Лікарі періодично фіксували невеликі позитивні динаміки, але загалом стан залишався критичним. Саша майже не залишала лікарню, писала, що читає Міші листи від фанів і ставить його ж власну музику — так, ніби він може це почути.

Попри всі зусилля медиків і родини, організм перестав боротися. Наступив момент, коли лікарі почали готувати родину до найважчого — і вже в перших числах грудня їхня тривога, на жаль, підтвердилася.

Смерть Михайла Клименка

Михайло Клименко помер 7 грудня 2025 року, після кількох місяців перебування у комі. Сумну новину повідомила його дружина Саша Норова. Її слова були дуже лаконічними, але в них вмістився цілий всесвіт втрати: вона написала, що Міша «пішов у світло», і подякувала всім, хто молився, допомагав і тримав їхню родину в серці.

Новина про смерть Михайла миттєво розлетілася медіа та соцмережами. Українські музиканти, актори, журналісти та слухачі ділилися спогадами: хтось згадував його голос, хтось — сценічну харизму, а хтось — ту унікальну атмосферу ніжності, яку ADAM дарували на концертах. Багато хто писав, що саме через музику Михайла змінився погляд на український інді-поп, що його творчість допомагала переживати кохання, втрату, самотність і радість.

Музична спільнота також одностайно назвала його смерть великою втратою для української культури. Не стало автора, який мав свій унікальний почерк: щирий, тихий, інтимний. Людини, чия музика вчила говорити про почуття без сорому. Людини, яка створила один із найніжніших гуртів сучасної України.

Після смерті Михайла його пісні знову масово звучать на стрімінгах.

Соціальні мережі

Facebook

Instagram

TikTok

YouTube

Часті питання