Весняні свята в Україні

Українці - народ із багатовіковою історією, культурою, традиціями та звичаями. Щорічно люди відмічають весняний цикл українських свят, який має вплив на культурний розвиток населення і формування менталітету.

Усі українські весняні свята - презентація того, що народу притаманне бажання йти в ногу з часом, впроваджувати нові технології, але вони дуже забобонні й обережні до змін. Повсякденне життя та святкування знаменних подій супроводжуються цікавими звичаями, особливістю яких є переплетіння християнських та язичницьких ритуалів.

Для кожної пори року в українців склалися певні народні традиції та обряди.

Попереду календар весняних свят, які українці починають відзначати з 14 березня. У більшості випадків вони пов'язані з аграрним календарем і землеробством, в окремих - зі святами, культурою.

Люди відзначають весняні свята в Україні наступні:

1. Явдохи (Євдокії).
2. 40 святих мучеників Севастійських.
3. Хрестя (Хрестопоклінний тиждень).
4. Теплого Олекси.
5. Вербний тиждень.
6. Благовіщення.
7. Великдень.
8. Поливаний понеділок.
9. Поминальний тиждень (Проводи).
10. Вознесіння.
11. Весняного Миколи.
12. Трійця (Зелені свята).

Саме розповідь про весняні народні свята відображає, що український народ має унікальні звичаї і традиції, яких люди продовжують дотримуватися і передавати молодому поколінню.

Минулорічні весняні свята в Україні 2023 відзначалися за григоріанським календарем. В кінці року Україна перейшла на новоюліанський церковний календар.

Явдохи (Євдокії)

Свято Явдохи 2024 відкриває весняний цикл свят і його відзначають 14 березня за юліанським календарем.

У народі це свято називали Авдотією Свистункою або Авдотією Плющихою. Це свято наші предки святкували весело й урочисто. На Євдокію жінки, дівиці та діти залазили на дахи комор або просто на пагорби й співали: "Весна красна! Що ти нам принесла? Червоне летичко!". Люди з цього числа починали спів веснянок. За такий обряд день отримав прізвисько "Веснівка". Назву "Плющиха" дано на честь льодів, які плющаться, розчавлюються в цей день.

Прізвисько "Свистунья" отримано через те, що в цей час починають зі свистом гуляти весняні вітри. Звірі та птахи зустрічають весну радісними звуками. Селяни вже всерйоз замислювалися про майбутній урожай, підшукували працівників. Саме в цей день закінчувалися терміни зимового найму і починалися найми весняні.

У це свято люди намагалися з самого ранку вийти на пагорб і заспівати весні і сонцю, щоб вони швидше приходили.

40 святих мучеників Севастійських

40 святих мучеників Севастійських - це церковне свято, яке припадає на 22 березня. За традицією, люди випікають особливі пироги, проводять пам'ятні ритуали.

Рано вранці дівчата здійснювали обряд замикання зими і розмикання весни. Для цього вони мали переламати сорок дощечок і розірвати сорок мотузок. Так дівчата символічно боролися з темними духами, розривали підступи та пута нечистої сили, що скувала землю холодом.

До речі, за день до Сорока святих наставало весняне рівнодення. Дата хоч і астрономічна, але для наших пращурів була дуже важливою, оскільки сповіщала закінчення зими.

Господині ж починали Сороки рано вранці з випікання 40 булочок. Це могло бути печиво, пиріжки, вареники, коржі, млинці та навіть галушки - усе залежало від традицій у тій чи іншій місцевості, достатку родини. Цифра не випадкова, а за кількістю святих мучеників. Випічці надавали форму "жайворонків".

Так у свята Сороки з'явилася друга назва - Жайворонки. Фігурки "золотили" медом. Вони символізували душі мучеників, що летять до Бога. Перший "жайворонок" завжди кидали у вогонь, як жертву сонцю, що служило людині. Ритуальною випічкою потім пригощали дітей, сусідів, родичів, годували домашніх тварин.

У деяких селах розвішували "жайворонків" на деревах і запевнили, що це вбереже птахів від хвороб і мору. Деякі поселення навіть закопували ритуальну випічку на полі, щоб був урожайний рік. Для чоловіків в одну булочку-пташку ховали монетку. Кому вона попадеться, той і починає сіяти зерно.

22 березня поминали покійних: відвідували могили, замовляли молебні в храмі. Жінки молилися сорока мученикам, щоб чоловік чи син цілим і неушкодженим повернувся з війни.

Хрестя (Хрестопоклінний тиждень)

Хрестопоклінний тиждень святкують у 2024 році з 1-го квітня, він є частиною Великого посту перед Великоднем.

Тиждень Великого посту - Хрестопоклонний - присвячений поклонінню Хресту, яке було встановлено в давнину для підтримання в середині посту духовних сил вірян. Воно нагадує про те, що саме Хрест є головним знаряддям нашого спасіння, що він є символом не лише спокутної смерті Христа, а й Його славного Воскресіння, яке відкрило шлях до раю всім, хто готовий слідувати за Христом.

Також образ хреста говорить ще про те, що все наше життя - це несення власного хреста і що попереду Страсна седмиця, до якої і веде піст. Під час Всенічного бдіння в суботу ввечері на середину храму виноситься прикрашений квітами Хрест, і люди поклоняються йому.

Священний Хрест залишається для поклоніння протягом тижня аж до п'ятниці, коли його перед Літургією вносять назад у вівтар. Тому третя неділя і четверта седмиця Великого посту називаються "хрестопоклонними". Початок традиції поклоніння Хресту Господньому було покладено за часів перших християн.

У селах, люди готували поля до весняного посіву. Якщо ґрунт буде підготовлений, то посіви збережуться.

Існує стара традиція випікання з тіста "хрестів" - печива або булочок хрестоподібної форми, у сам день свята, у суботу напередодні, а також протягом усієї наступної Хрестопоклонної седмиці.

Теплого Олекси

День Теплого Олекси 2024 по новому календарю святкують 30-го березня.

У народних уявленнях, цього дня спостерігають рясне танення снігу. Якщо снігу взимку було багато, починається повінь, широкий розлив річок і водойм.

Починають збір березового соку. Його пили не тільки чистим, а й готували напої, наприклад, березовий узвар. Збирали й березові бруньки, з яких робили лікувальні настої.

Оскільки відчувається прихід теплої весни, починають активно готуватися до літнього періоду, здійснюють перші посіви, копають землю на городі та в саду.

Важливий день для рибалок. Якщо придбати рибальські снасті саме цього дня, улов буде вдалим.

Бджолярі 30 березня діставали і готували вулики. Молилися преподобному Олексію, щоб цього року було багато меду. Цікаве повір'я побутувало і серед мисливців. Вважається, що цього дня глухнуть ведмеді та лисиці, тож полювання на них стає вдалим.

Вербний тиждень

Вербний тиждень у 2024 році пройде з 21 по 27 квітня.

Вербний тиждень отримав свою назву на честь християнського свята - Вербної неділі. Але щороку свято випадає на різні дні. Друга назва свята - Вхід Господній у Єрусалим.

У Євангелії написано, що Ісус в'їхав у місто на віслюку, а люди зустрічали його пальмовими гілками і встеляли землю перед ним своїм одягом. Але святом цей день став у IV столітті, коли в церкві з'явилася традиція освячувати пальмові гілки.

У південних країнах цей тиждень називали тижнем ваій (від слова вайя, що в перекладі з грецької означає пальмова гілка). У північних країнах, де пальми не ростуть, використовується верба, яка однією з перших прокидається після довгої зими і радує пухнастими бруньками, нагадуючи про те, що зима закінчилася.

Українці приходять на нічну службу в суботу з гілочками верби, які освячують у другій частині богослужіння - на утрені. Освячену вербу прийнято зберігати в будинку протягом року. Щороку дати зсуваються, оскільки залежать від того, в який день буде Великдень. Вербна неділя завжди відзначається за тиждень до Великодня.

Люди у Вербний тиждень намагаються не сваритися, приходять у гості до своїх старших родичів.

Благовіщення

Свята Благовіщення відзначають 7 квітня. Це важливе християнське свято, яке відоме як день, коли Діві Марії було благовіщено про народження Ісуса.

Люди цього дня одягалися гарно, і намагалися не виконувати ніякої роботи. У народі ходило повір'я, що дівчина навіть косу не плете. Багато хто молився на Благовіщення і вважав, що саме в цей день потрібно просити в Бога всього, що побажаєш, і воно обов'язково здійсниться.

У Благовіщення потрібно бути при грошах. Цього дня їх потрібно перерахувати і ними подзвеніти, тоді цілий рік будеш багатим. Також, люди на свято стрибали через багаття, спалювали солом'яні постелі, вмивалися талою водою, обкурювали димом трав зимовий одяг.

Великдень

Великдень святкують у 2024 році 5-го травня. Це свято являється найважливішим у християнському світі, яке символізує воскресіння Ісуса Христа.

До Великодня заведено готуватися заздалегідь. Ще під час страсного тижня прибирають у домівках, закуповують м'ясо, печуть паски і фарбують яйця. Це можна робити весь останній тиждень перед святом, крім п'ятниці. Цілий день відводиться для скорботи і печалі за убієнним Спасителем.

Фарбовані яйця. Як свідчить легенда, традиція фарбувати яйця на Великдень бере початок ще з часів Римської імперії. Так, згідно з нею, Марія Магдалина щасливо повідала імператору Тиберію звістку про те, що Ісус воскрес. Тиберій не повірив жінці і, закликавши у свідки Бога, зажадав, щоб яйце почервоніло на знак правдивості цих слів. Що миттєво і сталося. Відтоді в народі з'явилася традиція фарбувати яйця на Великдень і обдаровувати ними один одного на знак нагадування про Велике диво.

Випікання пасок. За правилами кулінарні великодні вироби печуть у Чистий четвер, за 3 дні до Великодня.

Освячення їжі в церкві. У народі вважається, що того, хто освятив їжу для великоднього столу, цілий рік супроводжуватиме удача. Освячення починається після нічної служби в церквах.

У більшості родин недільний ранок починається із взаємних привітань та обміну фарбованими яйцями. У народі їх називають "крашанками". Потім усі вмощуються за святковий стіл і від душі винагороджують себе поїданням смачних страв - Великий Піст закінчився і тепер можна побалувати себе запеченою свининою, випічкою, келихом кагору.

Поливаний понеділок

Поливаний понеділок в 2024 році святкують 6-го травня. Він є частиною Великодніх свят і характеризується веселими обрядами поливання водою, символізуючи очищення і плодючість.

У народних традиціях прийнято обливати водою дівчат. Прийнято вважати, що така вода здатна творити чудеса. Предки вірили, що в цей день вони можуть один одного зцілити, і подарувати щастя.

Поминальний тиждень (Проводи)

Поминальний тиждень починається через неділю після Пасхи. У 2024 році він відбудеться з 13 по 19 травня.

В цей тиждень люди вшановують пам'ять померлих родичів, відвідуючи цвинтарі та приносячи пасхальні страви. Люди на кладовищах намагалися прибрати могилку своїх рідних, які пішли в інший світ, підправити пам'ятник, пофарбувати огорожу, висадити квіти, а потім пом'янути близьких.

Вознесіння

Вознесіння українці у 2024 році святкуватимуть 13 червня. Воно відзначається на сороковий день після Великодня і символізує воскресіння Христа на небеса.

Цього дня у християн склалася традиція поминати своїх предків, доглядати за могилами і ходити в гості. Влаштовувати гучні застілля цього дня не прийнято, але щедрість заохочується. Існує повір'я, що цього дня Ісус ходить під виглядом жебрака, тому цього дня варто роздавати милостиню нужденним.

Ніч перед Вознесінням у народі називають "солов'їною". Вважається, що рослини та співочі птахи в цей час вітають настання літа.

З Вознесеньєва дня, який завжди припадає на четвер, і до найближчої неділі в селах проходили остаточні проводи весни. Перша неділя після Вознесіння вважалася закінченням весни і початком літа.

Весняного Миколи

Свято весняного Миколи відзначають у 2024 році 22 травня. Воно присвячене святому Миколаю Чудотворцю, покровителю моряків і подорожуючих.

Ранок свята люди починають зі служби в храмі і весь день намагаються наслідувати приклад святого - допомагати близьким і нужденним. У день пам'яті Миколи Чудотворця можна підписувати важливі документи, проводити важливі ділові зустрічі та конференції, укладати угоди. До Миколи Чудотворця звертаються за будь-якою допомогою, оскільки він підтримує всіх нужденних.

Трійця (Зелені свята)

Трійцю святкують на 50-й день після Великодня. У 2024 році, Трійця випадає на 23 червня.

На Святу Трійцю заведено відвідувати церкву, запрошувати в неділю рідних і близьких, готувати святкові легкі частування. А ось земля цього дня має "відпочивати", тому забороняються будь-які роботи, пов'язані із сільським господарством. Люди прикрашають свої домівки зеленню і цим відображають пошану до природи. Зелений колір - означає вічне життя.

Свято входить до числа 12 найважливіших православних свят і символізує єдність і рівність Святого Духа, Бога-Отця і Бога-Сина. Святкується воно три дні і дає можливість кожній віруючій людині врятувати свою безсмертну душу.

Напередодні в оселях наводять лад, печуть хліб, згадують покійних родичів. Після недільної служби, як правило, влаштовують посиденьки вдома, вуличні гуляння.