Свято Івана Купала 2024

Свято Івана Купала — це одне з наймістичніших народних свят. Воно, згідно з віруваннями, символізує єднання води та вогню, дає початок життя та розквіту природи.

Особливе значення має ніч перед святом; з нею пов'язано дуже багато давніх традицій та звичаїв. Івана Купала — дуже давнє свято.

Воно має дві дати: перша за старим стилем — 20-22 червня, коли свято відзначали язичники. Після появи християнства свято стали відзначати у ніч із 6 на 7 липня. Читайте нашу розповідь про свято Івана Купала, щоб дізнатись більше цікавого про цей містичний день.

Етимологія

Спочатку, до поширення християнства, свято було пов'язане з літнім сонцестоянням, яке припадало на 20-21 червня. Тому деякі старовіри відзначають це свято саме в ці дні. Після прийняття християнства всі урочистості були пов'язані з днем народження Івана Хрестителя. Саме тому з’явилася ця незвичайна назва свята.

Річ у тому, що Іван Хреститель, згідно з Євангеліями, проводив святі обряди очищення від гріхів і покаяння для юдеїв, які пізніше стали називати таїнством хрещення. Зокрема, Іван Хреститель омивав Ісуса Христа у водах річки Йордан. За новим стилем дата народження Івана випадає на 7 липня, тому саме в цей день ми святкуємо свято Івана Купала.

Інші назви

Цікаво те, що свято має кілька назв: Іванів день, Ярило, Ярилин день чи Іван-травник.

Оскільки свято припадає на період літнього сонцестояння, його також називають просто Святом літнього сонцестояння чи Сонцекресом в деяких областях України. Раніше цей день також мав назву Крес. Це свідчить про багатошарову природу та різноманітність цього давнього свята в різних культурах та регіонах нашої Батьківщини.

Івана Купала: історія свята

Це свято з тисячолітньою історією. Його коріння сягає глибоко в історію, коли це був язичницький обряд, пов'язаний з природними явищами та землеробством.

Першими свідченнями про нього можна вважати записи в київських реєстрах 10-11 століть, де вказується про звичай збирати та спалювати у цю ніч дерев'яні факели. Іншими ранніми згадками є джерела з 12 століття, які описують обряди, пов'язані з Івана Купала, включаючи виготовлення вінків і стрибання через багаття. Крім того, під час археологічних досліджень в Україні, було виявлено атрибутику свята, якій понад три тисячі років.

Після хрещення Київської Русі в 988 році, християнські обряди почали змішуватися з язичницькими традиціями, і Івана Купала ставали асоціювати з днем народження святого Івана Хрестителя.

Свято Івана Купала зі своїми прикметами стало складовою частиною культурного спадку слов'янських народів. Обряди, пов'язані з вогнем, водою, квітами та вінками відображають віру в природні сили та магію. Попри зміни в історії та релігії, свято продовжує об'єднувати людей, сприяючи збереженню давніх традицій та спільного святкування.

Традиції та прикмети

Здавна день Івана Купала супроводжується різними ритуалами, обрядами, традиціями та повір'ям.

Здавна люди вважали що у цей день купається навіть сонце.

У день Івана Купали стираються межі між світами — між реальним і магічним. Вважалося, що у свято Івана Купали відкриваються Небесні ворота, і всі молитви в цей час будуть почуті.

Головною традицією цього дня є обливання. Молоді люди набирають воду у відра з річки, якою потім обливають перехожих. В містах і селах влаштовуються народні гуляння, співи пісні “Ой на Івана та й на Купала”, ігри, хороводи та розведення ритуальних багать.

Вважається, що стрибання через полум'я очищає людей від хвороб та невдач.

У вогнищі заведено спалювати старі та непотрібні речі, які забирають усе погане з собою. Багаття розводять поруч з водоймами, оскільки за повір'ями в цей день вогонь “дружить” з водою.

До купальської ночі готуються цілий день. З-поміж місцевих жителів призначається розпорядник свята. Він стежить, щоб хлопці на ніч підготували галявину. На галявині косять траву рано-вранці, поки на траві блищали крапельки роси. Також заготовляють дрова, адже треба палити багаття до самого ранку. Потрібно зробити величезну піраміду, щоб полум’я ритуального вогнища здіймалося до двох метрів.

Дівчата тим часом йшли в ліс чи на луг. Потай від хлопців вони плели віночки з живих квітів.

Вінок на Івана Купала є обов'язковим атрибутом. Його плели напередодні свята з різних польових трав і квітів. Кожна рослина, вплетена у вінок, надавала йому певні властивості. Носили їх хлопці й дівчата, які хотіли знайти собі пару.

Окрім дров для купальської ночі також заздалегідь готують солому та сіно, щоб зробити опудало. З висушеної трави роблять опудало Марени, яка приносила до хати голод, біди та нещастя. Навколо Марени спочатку танцюють, а потім зачіпають так, щоб вона впала. Після цього ляльку оплакують, відносять на багаття та спалюють.

Вогонь на Івана Купала вважався священним. Для стародавніх слов'ян він був ніби зародком Сонця. Полум’я видобувають виключно тертям дерева об дерево. Багаття має горіти всю ніч та обов’язково має догоріти самостійно.

Через вогнище можна стрибати поодинці чи попарно. Головне — не обпектися.

Кажуть, що якщо наречений з нареченою вдало перестрибують багаття, не відпускаючи рук, вони будуть щасливою парою. Для дітей робили менше багаття з кропиви та будяка. Ці трави проганяли злих духів.

Іноді через купальські вогнища проганяли худобу, щоб уберегти тварин від хвороб. Також люди вірили, що якщо в ніч на Івана Купала у вогнищі спалити сорочку хворої дитини, вона видужає швидше. Іноді з пагорбів пускали у воду запалене колесо — символ сонця, його земне втілення.

Звичаї Івана Купала пов'язані не лише з вогнем та водою, а й з травами. Квіти та трави, зібрані на це свято, сушили та зберігали. Такі трави вважалися цілющими. Наші предки вірили, що тільки зібрані до світанку у купальську ніч трави та квіти можуть мати магічну силу.

Ще однією традицією на Івана Купала вважаються пошуки квітки папороті. Вважалося, що тільки раз на рік, у купальську ніч, з'являється ця вогненна квітка на секунду, і тому, хто побачить купальську квітку, дарується чарівна сила розуміти мову птахів та звірів, лікувати хворих та вміння знаходити скарби.

Опівночі багато людей відправляються в ліси, щоб застати папороть в момент цвітіння. Проте вчені нагадують, що рослина не здатна цвісти і розмножується спорами.

Ворожіння на Івана Купала

За легендою, в купальську ніч дерева в лісі ходять з місця на місце, плутаючи мандрівників, трави мають цілющу силу, роса змиває зморшки та дарує красу, а магічна квітка папороті подарує власнику сховані скарби. Ніч на Івана Купала — таємнича та магічна, тому багато дівчат і жінок у цю ніч ворожать, за допомогою чого дізнаються про свою долю.

Для дівчат ніч є однією з найбажаніших. Вони починають ворожити на нареченого.

Згідно зі звичаями, кожна дівчина повинна сплести гарний вінок і запустити його по воді, попередньо встановивши в центрі скіпку і свічку, що горить. Та, чий вінок пропливе далі за всіх, вдало вийде заміж і довго проживе у щасливому шлюбі.

Щоб дізнатися відповідь на питання, що цікавить, дівчата задають його просто перед ритуальним вогнем, а потім уважно стежать за полум'ям. Якщо воно рівне, спокійне і яскраве, то бажання збудеться, але якщо переривчасте — то ні.

Що потрібно і що не можна робити на Івана Купала

Слов'яни вірили, що Купальська ніч — наймістичніша в році. За переказами, в цей день можна легко вилікуватися від хвороб, пізнати всі таємниці Землі й навіть навчитися розуміти мову птахів і звірів. Але для цього треба було притримуватися деяким найважливішим правилам.

Під час свята Івана Купала не можна було:

• залишатися одному і перебувати вдома;
• спати в Купальську ніч — танцями та веселощами народ відлякував злих духів, а тих, хто засинав, нечисті сили могли потягти в ліс;
• купання вночі були під забороною. Люди боялися нечистої сили, яка ще не покинула водойми й могла тягнути з собою на дно;
• у цей день не можна було брати та давати в борг, віддавати свої речі, а також продавати їх, інакше доведеться жити в злиднях;
• жінкам заборонялося проводити будь-які б’юті-процедури, бо можна було позбутися своєї вроди;
• поганою прикметою на Івана Купала вважається підняти з землі втрачену кимось річ, бо разом з нею ви можете забрати у своє життя чужі неприємності;
• в цей день забороняється скаржитися на життя, бо цими наріканнями можна нагнати ще більше бід і нещасть.

На свято Івана Купала існують різноманітні обряди та традиції, які варто виконувати. Ось список того, що можна і треба робити:

• на стіл в цей день варто подавати рослинну їжу, а ось вживання м'яса обіцяє біду;
• обов'язково потрібно скупатися, сходити на водойму, але робити це потрібно тільки вдень;
• молоді дозволяється бешкетувати й хуліганити, а у селах — навіть влаштовувати безлади на сусідніх подвір'ях, щоб відлякнути злі сили від своїх будинків;
• з самого ранку варто сходити на річку чи озеро. Вважається, що вода в цей день очищає людину як фізично, відганяючи всі хвороби, так і духовно;
• ті, у кого немає поблизу водойм, можуть вирушити в лазню;
• після купання варто вирушити по трави. Хтось збирає їх для ворожінь, інші — для обрядів, а дехто для того, щоб згодом лікувати цими травами себе та близьких;
• багато хто у ніч на Купала не лягає спати, щоб найпершими вмитися ранковою росою. Вважається, що вона може подарувати здоров'я і красу.

Ці обряди та традиції варто виконувати з повагою до спадщини та віри в магію цього свята. Тоді вони обов’язково принесуть у ваше життя щастя та добробут.

Корені язичництва

Свято Івана Купала має глибокі корені в язичницьких традиціях слов'янського народу, і його обряди та символіка нерозривно пов'язані з природними явищами та релігійними віруваннями.

Ось 5 з найважливіших з них:

1. Сонце і вогонь. Вогні, які розпалюються під час свята, відображають віру в сонце та його силу. Цей обряд є символом прихідного літа та боротьби з темрявою. Вірування в магічну силу вогню сягає глибоко в язичницьку епоху.
2. Вода. Водні обряди на Івана Купала відображають віру в очищення та відновлення сили. Купання у річках та озерах вранці сприймається як спосіб відшукання цілющої води та оберегу від хвороб.
3. Рослини та квіти. Збирання лікарських трав та квітів відображає віру в природні лікувальні властивості рослин та їхню магічну силу.
4. Вінки. Виготовлення та носіння вінків має античні корені та відображає віру в життя та плодючість.
5. Обряди. Ніч на Івана Купала вважається особливо магічною, і багато обрядів пов'язані з віщуваннями, пророцтвами та ворожіннями на майбутнє.

Івана Купала об'єднує язичницькі та християнські елементи, створюючи унікальне свято, що зберегло свою важливу роль в культурі слов'янських народів.

Боротьба церкви зі святом

Всупереч популярності свята серед місцевого населення, церква весь час боролася з ним, вважаючи його бісівським, бо там не визнають перестрибування через вогонь і плетіння вінків. Ритуальне очищення вогнем, гадання і ворожіння пов'язане з язичництвом має магічний характер, тому церква ніколи не підтримувала такі народні розваги.

Церква трактує все з біблійної точки зору. Ставлення служителів віри до такої розваги суворо негативне. Церква не сприймає ворожіння і впевнена, що в цьому випадку ви довіряєте впливу “нечистої сили”.

На думку священиків, спроба зазирнути у майбутнє не духовна і згубна, а людина, яка береться за передбачення, робить великий гріх.

Християнська церква зрозуміла, що язичницькі звичаї так просто не викорінити й тому було вирішено деякі народні традиції наповнювати новим смисловим змістом. Народна віра, яка була пов'язана зі святом Сонцекреса, перетворилась у народні звичаї, які стали забавою для молоді й до нині не втрачають свого значення.

Цікаві факти про свято Івана Купала

Деякі історичні дані та непрямі факти вказують на те, що цьому святу вже близько 3000 років. Так, варіації традицій завжди змінювалися, але його можна назвати одним із найдавніших взагалі загалом у світовій культурі.

Це свято має язичницьке коріння і, крім України та Київської Русі, відзначалося у величезній кількості країн східної Європи.

Цей день — найдовший у році, завжди ототожнювали зі світлом і життям. Найкоротша ніч за стародавніми переказами вважалася бісівською, а щоб відлякати нечисть, потрібно було організовувати гучні гуляння. Як ми вже розповідали, одним з основних атрибутів свята є величезне багаття. Різноманітний мотлох для багаття збирали усі, а якщо хтось відмовлявся в наданні мотлоху для багаття — вони засуджувалися односельцями та це навіть вважалося гріхом.

Цього дня могли визначити відьму. Є хороші й нехороші жінки з магічним даром. Відьмами називали всіх, хто використовує силу природи проти людей. Вважалося, що вогонь на них діє найнегативнішим чином, оскільки вони не можуть довго стояти біля багаття. Таким чином розуміли, хто промишляє темною магією, адже такі жінки найчастіше намагалися триматися якомога далі від скупчення людей, вигадуючи при цьому різні приводи.

До того ж Івана Купала — це одне з найбільш поетичних свят українського обрядового календаря. Купальські вогні надихали на творчість багатьох письменників, таких як М.В. Гоголь. Можливо саме одному з таких святкувань Микола Васильович задумав написати свій найвідоміший твір “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

Як святкують Івана Купала в Україні сьогодні

Вогонь і вітер, небо та ароматні трави… День Івана Купала, спочатку присвячений до дня літнього сонцестояння (звідси його стара назва — Сонцекрес), був перенесений на дату дня народження Івана Хрестителя, 7 липня. І хоча астрономічно ця дата не несе особливого значення, в житті багатьох сімей, що зберігають стародавні традиції, Свято займає особливе місце.

Українці зуміли зберегти одне з найулюбленіших слов'янами свят майже в первозданному вигляді. У наш час свято Івана купала традиційно святкують кожен рік по всій Україні.

Традиції та обряди можуть відрізнятися від області та регіону, але у мирний час до війни у кожному куточку нашої Батьківщини традиція продовжувала існувати й ніколи не забувалася.

Це хороша можливість згадати про стародавні традиції та взяти участь у запуску вінків на воду і спостерігати за шоу з живим вогнем.

FAQ