Держстандарт реабілітації ігроманів

В Україні планують створити держстандарт реабілітації ігроманів. Ця ініціатива ГС «Центр відповідальної гри» та МОЗ України може стати поштовхом для пошуку нових форматів допомоги категоріям осіб, яким потрібна підтримка на шляху до подолання ігрової залежності.

Питання лудоманії актуальне для України, попри відсутність якісної статистики, яка б показала реальні масштаби проблеми.

Наприклад, за оцінками Європейської асоціації азартних ігор і ставок, в ЄС близько 1% населення має схильність стати патологічними гравцями. При цьому до 4% населення ЄС мають ризик отримання розладів, пов’язаних з ігроманією.

Про безпрецедентну соціальну кризу через захоплення азартними іграми вже заявляють у Грузії. Наразі в країні з населенням 3,7 млн близько 400 тис. осіб визнано ігроманами. Це значно перевищує показники ЄС. Ігроманія масово поширилася через неконтрольований доступ до азартних ігор онлайн.

Якщо припустити, що ситуація в Україні розвиватиметься за європейським сценарієм, то в найближчі роки близько 500 000 осіб можуть стати патологічними гравцями. Саме тому питання розробки державного стандарту реабілітації ігроманів украй актуальне для України.

Відповідальність за боротьбу з ігровою залежністю в Україні покладається на Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) та організаторів азартних ігор. Після легалізації грального бізнесу почала діяти вимога — не допускати до гральних закладів осіб із Реєстру лудоманів, запущеного в 2021 році.

На кінець 2021 року в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участі в азартних іграх, перебували 108 людей. За 10 місяців 2023 року до Реєстру було внесено 2244 осіб. На 4 січня 2024 року він містить дані 3136 ігроманів.

Слід зазначити, що показники Реєстру не відбивають усієї картини, оскільки потрапити до нього можна лише в трьох випадках. Підставою може стати добровільна подача заяви про самообмеження, отримання заяви від членів сім’ї лудомана чи його законних представників або ж рішення суду. Заборона на відвідування гральних закладів є тимчасовою — від 6 до 36 місяців. Після завершення цього терміну людина знову може вільно грати.

До того ж Реєстр накладає обмеження на гравців, які відвідують офлайнові гральні заклади, водночас сфера онлайн-ігор залишається повністю відкритою і доступною для кожного. Поки що немає рішень для розв’язання цієї проблеми.

Особливості проєкту

Державний стандарт реабілітації ігроманів передбачає соціальне та психологічне відновлення осіб, які мають ігрову залежність. Головним меценатом проєкту виступає компанія Favbet — організатор азартних ігор. Протягом року компанія підтримує проєкт на всіх етапах його розробки — від досліджень ігрової залежності в Україні до реалізації рекомендацій.

Проєкт передбачає надання послуг соціально-психологічної реабілітації усім, хто цього потребує. При цьому важливою умовою є максимальне поширення інформації та чітке роз’яснення потенційним користувачам, де і як вони можуть отримати вказані послуги.

Головна мета надання послуг реабілітації ігроманів — збереження життя людини. Лудоманія може призводити до погіршення матеріального стану, втрати соціальних і професійних навичок і, відповідно, погіршення якості життя, виникнення певних захворювань тощо. Однак для повноцінної реалізації проєкту важливо сформувати в суспільстві готовність до отримання психологічної, психотерапевтичної і медичної допомоги.

Держстандарт реабілітації ігроманів — не єдиний інструмент допомоги особам з ігровою залежністю. Спеціалісти також зазначають, що вкрай важливо на державному рівні пояснювати, що азартна гра не може бути способом заробітку. Така потреба реально існує, оскільки близько 95% українських гравців розглядають азартні ігри як заробіток.

Долучитися до розробки проєкту державного стандарту надання послуги з соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю може кожна зацікавлена особа.

Перспективи та важливість ініціативи

Попри те, що питання боротьби з ігровою залежністю нібито не стоїть особливо гостро в Україні, відмовлятися від створення державного стандарту реабілітації ігроманів не можна. Згідно з результатами опитувань, наразі лише 5% українців стикалися з лудоманією особисто або знайомі з людьми, які мають таку проблему. Однак ця цифра може змінитися, оскільки з моменту легалізації грального бізнесу в Україні минуло не так багато часу.

Перспективи у проєкту є, оскільки впровадження державного стандарту вітає не лише КРАІЛ, а й самі організатори азартних ігор. Легальні оператори зацікавлені в «екологічних» гравцях, тому всіляко сприяють розробці проєкту держстандарту реабілітації ігроманів, вкладають кошти у вивчення та запобігання залежності.

Пристрасть до ігор офіційно визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) психічним розладом. Лудоманія є глибоко вкоріненою ігровою залежністю на рівні патологічних змін психіки. Якщо говорити простими словами, лудоманією називають непереборну та нестерпну тягу до азартних ігор. Цю психічну хворобу порівнюють із наркоманією та алкоголізмом.

Розпізнати лудоманію (ігрову залежність) можна за такими ознаками:

• бездумне витрачання грошей на азартні ігри;
• постійні думки та розмови про гру, пошук можливостей пограти;
• виникнення злості та агресії через прохання іншої людини відмовитися від гри;
• відмова від споживання їжі та сну на користь гри;
• відсутність будь-яких інтересів, окрім азартних ігор;
• шахрайство, крадіжка грошей з метою витратити їх на гру.

Важливість впровадження державного стандарту реабілітації ігроманів можна описати вже на підставі причин, через які люди з ігровою залежністю потрапляють до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участі в азартних іграх.

Дуже важливо мати можливість надавати послуги з соціально-психологічної реабілітації людям, які страждають на лудоманію, оскільки вони:

• витрачають на азартні ігри значно більше, ніж заробляють, що ставить їх самих, їхні сім’ї та осіб, яких вони за законом зобов’язані утримувати, у скрутне матеріальне становище;
• мають підвищений ризик виникнення серйозних боргових зобов’язань, що може призвести до шахрайства та крадіжок;
• неналежно виконують батьківські обов’язки та не сплачують аліменти тощо.

Порівняно з іншими видами залежності, як-от алкоголізм чи накорманія, лудоманія не має прямих наслідків для фізичного здоров’я патологічного гравця, однак завдає значної шкоди його моральному стану й матеріальному становищу.

Перші кроки до запровадження державного стандарту надання послуг із соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю відіграють важливу роль навіть із метою інформування населення. Тепер усе більше людей дізнаються, що на державному рівні розробляється програма допомоги людям, які страждають на лудоманію. Безпосередньо люди з ігровою залежністю та їхні рідні знатимуть, що незабаром з’явиться можливість скористатися послугами психологів, психотерапевтів і соціальних працівників, щоб позбутися залежності від азартних ігор і поліпшити якість життя.